ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ РЕНТГЕНІВСЬКОГО ТОМОСИНТЕЗУ ДЛЯ ВИЯВЛЕННЯ ВНУТРІШНІХ БОЙОВИХ ТРАВМ

Анотація

Сучасні бойові дії характеризуються масовим використанням осколкових вибухових частин як у дронів, так і у авіаційних та артилерійських касетних боєприпасів. Це обумовлює велику кількість бойових поранень та травм осколкового характеру. Розрізняють кілька видів патологій зумовлених осколковими ураженнями, що вимагають інструментальної діагностики, основні з них: шрапнель застрягає в тілі пораненого і крайовий перелам. Враховуючи, що бронежилети та каски забезпечують захист тулубу та голови комбатантів, в той час як кінцівки залишаються без захисту, що спричиняє значний відсоток осколкових уражень саме цих частин тіла. Для оцінки інформативності променевої діагностики патологій використати такі показники, як діагностична чутливість та специфічність. На жаль, в умовах сучасних бойових дій можливість використання стаціонарних та рентгенівських томографів в медичних сортувальних пунктах та польових шпиталях вкрай обмежена. В цих місцях використовуються мобільні цифрові рентгенографічні апарати, які вже довели свою доцільність та необхідність. За існуючими оцінками, в різних застосуваннях для медичної діагностики рентгенографія має чутливість 0,35…0,45, тобто в 2..3 рази менше за комп’ютерну томографію. Брак досвідчених лікарів-діагностів та неможливість швидкої підготовки нових вимагає підвищення рівня діагностичного оснащення польових шпиталів медичною технікою з високим рівнем діагностичної чутливості. У рентгенографічних зображеннях шар із патологією і шари кісткової тканини накладаються, що знижує контраст патології. Опромінення об’єкту під різними кутами лежіть в основі рентгенівського обстеження за допомогою томографічних методів. Алгоритм отримання діагностичних даних в системах цифрового рентгенівського томосинтезу наступний. Рентгенівська трубка рухається в межах кута сканування +20 град., посилаючи рентгенівські імпульси, що синхронізуються з динамічним цифровим приймачем (DDR), що записує їх. В залежності від схеми будови системи приймач може стояти нерухомо, або рухатись у протилежну руху рентгенівської трубки сторону. Досліджуваний об’єкт (пацієнт) знаходиться при цьому у межі зони формування проекцій. На цьому етапі формується послідовність із 60...120 рентгенографічних знімків (проекцій). Після отримання всієї серії проекцій на другому етапі виконується томографічна реконструкція 100...300 зображень зрізів, паралельних площині приймача. Контрасти патологій на зображеннях з томосинтезом залежать від різниці рентгенівської щільності патологій і неушкоджених тканин, а також від товщини шарів. Для зображень томосинтезу максимальний контраст виникає в шарі, де є патологія. В інших шарах спостерігається розфокусоване і ослаблене зображення патології, що різко знижує їх вплив. Використання режиму томосинтезу майже унеможливлює візуальну втрату патології  на зображенні і дає змогу впевнено діагностувати навіть середньо навченому персоналу на передових етапах медичної евакуації.