Про вплив завад у сигналі курсової радіомаякової системи на точність автоматичного заходу літака на посадку

Анотація

Забезпечення безпеки польотів є актуальною, але й водночас складною проблемою. Її складність полягає в тому, що рівень безпеки польотів визначається багатьма чинниками. До основних чинників, які істотно впливають на рівень безпеки польотів, відносяться: стан авіаційної техніки, правильність дій авіаційного персоналу, стан зовнішнього середовища, в якому відбувається експлуатація авіаційної техніки, та інші

Статистика свідчить, що більшість усіх інцидентів на світовому авіаційному транспорті відбувається на етапах заходу на посадку і посадки. тому що вони характеризуються значними змінами швидкості, висоти, курсу літака, режимів роботи його двигунів, зміною конфігурації з польотної на посадкову в умовах психоло­гічного тиску на екіпаж чиннику близькості землі і незначного запасу швидкості та дефіциту часу на аналіз ситуації і прийняття правильних рішень щодо управління літаком.

На рівень безпеки польотів у процесі заходу літака на посадку за сигналом курсової радіомаякової системи,поруч з іншими технічними чинниками, впливає точність виходу літака в площину посадкового курсу та точність руху по ній з погляду на те, що зазначений сигнал містить статичні та динамічні завади.

Для проведення дослідження впливу динамічних завад у сигналі курсової радіомаякової системи на точність автоматичного заходу літака на посадку авторами статті розроблена цифрова математична модель динаміки польоту середньомагістрального літака, яка дозволяє дослідити процеси його виходу в площину посадкового курсу та стабілізації літака в цій площині в умовах відсутності або дії завад у сигналі курсової радіомаякової системи.

Проведено дослідження впливу на точність автоматичного заходу літака на посадку низькочастотних та високочастотних завад у сигналі курсової радіомаякової системи максимальної, передбаченої нормативними документами, інтенсивності. Показано, що зазначені завади оказують незначний вплив на траєкторні параметри польоту літака, хоча й викликають його «розгойдування» за бічним відхиленням від площини посадкового курсу, креном та курсом з амплітудами, які збільшуються по мірі наближення літака до курсового радіомаяка, залишаючись в межах допустимих нормативними документами значень.