Оцінка якості техніки пілотування екіпажу в авіакомпанії

Анотація

Безпека польотів займає важливе місце при авіаційних перевезеннях. Сучасні повітряні судна мають високу надійність авіоніки і інших систем. Авіаційні події носять малоймовірносний характер, і близько 80% їх доводиться на людський фактор. Автоматизація управління повітряним судном розвантажує екіпаж від рутинних дій і звільняє час для прийняття рішень. В той же час у екіпажа відбувається підвищена психофізіологічна напруженість при переході на управління при заході на посадку в директорному або штурвальному режимах управління. Оцінка якості техніки пілотування методами теорії ймовірності при заході на посадку в директорному режимі спрямована на прогнозування дій екіпажа в особливих випадках польоту. Тільки у 2% польотів є зауваження, відхилення, порушення, інциденти, серйозні інциденти, авіаційні події без людських жертв, катастрофи. Перехід в директорний режим не означає, що повністю припиняють роботу всі автоматизовані системи управління. У пілота з'являються розширені функції в контурі ергатичної системи управління. На комплексних тренажерах літака відпрацьовуються дії в особливих випадках польоту. Це дозволяє прищепити навичку таких дій і діяти упевнено при виникненні такої ситуації в польоті. Проте одночасне поєднання відмов, яке призводить до підвищеної психофізіологічної напруженості людини-оператора, передбачити практично неможливо. Таким чином, екіпажу необхідно не лише прищеплювати навички дій при відмовах техніки, але і навчати контрольованим діям при підвищеній психофізіологічній напруженості. У наших попередніх роботах були розглянуті траєкторії заходу на посадку в простих і складних умовах. В результаті аналізу кореляційних функцій були отримані прогнозовані межі входу в глісаду залежно від впливу негативних чинників на людину-оператора. Відмічений негативний вплив на пілота - запізнювання входу в глісаду. У цій роботі експериментально підтверджені теоретичні висновки, які зроблені в попередніх дослідженнях. Оскільки випадкова функція кута крену носить ергодичний і стаціонарний характер, то для аналізу якості техніки пілотування в одному польоті достатньо автокореляційної функції. При заході на посадку по укороченій глісаді спостерігається велика різниця між першими максимальними значеннями перших негативних значень автокореляційних функцій кута крену від посадки з нормальною глісадою. Перетворення Фур'є амплітуд наших автокореляційних функцій підтвердив вищезгадані висновки. Слід зазначити, що у пілотів амплітуди кута крену літаків укладаються у вимоги керівництва по льотній експлуатації при заході на посадку. Мова йде про пропозиції для оцінки характеристик ергатичної системи на випадок складних умов польоту і необхідності точності входу в точку глісади. Нормальний закон розподілу кута крену підтвердив хорошу якість техніки пілотування екіпажу в горизонтальній площині. Оцінюється екіпаж, оскільки другий пілот при польоті в директорному режимі управління літаком без зауважень виконує операційні дії з системами авіоніки.