Вимірність і суб'єктивність оцінок математичного моделювання при прогнозуванні рівня авіаційної безпеки
DOI:
https://doi.org/10.18372/2310-5461.43.13990Ключові слова:
авіаційна безпека, математичні моделі, інтегральна безпека, крайова задачаАнотація
Встановлено, що Міжнародні авіаційні організації постійно посилюють вимоги та вимагають вдосконалювати технічне i технологічне забезпечення процесів контролю на авіаційну безпеку (AБ) при oбслугoвувaнi пасажирів та обробці багажу. Разом з тим підвищується рівень технічного оснащення аеропортів, але з’являються і нові методи та засоби здійснення актів незаконного втручання, які ставлять під загрозу безпечну діяльність цивільної авіації.
У статті представлено огляд математичного моделювання при формалізації предметної області, пов'язаної з авіаційною безпекою в цивільній авіації. та удосконалено зміст поняття «авіаційна безпека» . Досліджено математичні моделі, що оцінюють рівень авіаційної безпеки аеропорту, а саме: математичні моделі «ризиків» АБА та математичні моделі «вразливості» АБА, що засновані на кваліметричних моделях оцінки та використовують аналогію понять «якість» і «вразливість», а також математичну модель інтегральної безпеки повітряного транспорту. Встановлено, що прогнозування окремих показників, і авіаційної безпеки в цілому, коректно здійснювати на основі роботи висококваліфікованих експертів та обробки їх суб’єктивних оцінок, адже більшість реальних подій характеризуються деякою невизначеністю, тому кожному спостереженню часового ряду (фактору) можна поставити у відповідність нечітку змінну з деякою функцією належності.
Вирішуючи наукове завдання стосовно розробки математичної моделі взаємодії служб аеропорту при виникненні надзвичайних ситуацій в аеропортовій системі, визначено системний погляд на всі викладки проаналізованого математичного моделювання, що забезпечує високоякісний аналіз системи управління контролю на авіаційну безпеку при oбслугoвувaнi пасажирів та обробки багажуПосилання
Елисов Л. Н., Овченков Н. И. Интегральная безопасность воздушного транспорта. Научный вестник МГТУ ГА. 2017. Вип. 20(6):36–43. doi.org/10.26467/2079-0619-2017-20-6-36-43.
Елисов Л. Н., Овченков Н. И. Авиационная безопасность как объект математического моделирования. Научный вестник МГТУ ГА. 2017. Вип. 20(3):13–20. doi.org/10.26467/2079-0619-2017-20-3-13-20.
Оченков Н. И., Елисов Л. Н. Оценка уязвимости объектов транспортной инфраструтуры и транспортных стредств в гражданской авиации. Научный вестник МГТУ ГА. 2014. №204. С. 65–68.
Оченков Н. И., Елисов Л. Н. Некоторые вопросы сеточного и нейросеточного моделирования задач управления авиационной безо-пасностью аэропорта. Научный вестник МГТУ ГА. 2017. №20. С. 21–27.
Куклев Е. А., Волынский-Басманов Ю. М. Обеспечение авиационной безопасности объектов гражданской авиации на основе методов управления рисками возникновения АНВ. Наука и транспорт: Гражданская авиация. 2013. №3. С. 16–21.
Куклев Е. А., Смуров М. Ю., Евдокимов В. Г., Гипич Г. Н. Разработка инструментов оценивания рисков возникновения АНВ в САБ аэропортового комплекса. Транспорт Российской Федерации. 2012. №2. С. 28–31.
Повітряний Кодекс України: чинне законодавство зі змінами та доповненнями станом на 20 січня 2018 р. К., 2018. 108 с.
Валько А. М. Оцінка впливу профайлінгу на заходи по забезпеченню авіабезпеки в аеропорту. Материалы восьмого Всемирного конгресса «АВИАЦИЯ В XXI ВЕКЕ – Безопасность в авиационной и космической технике». 2019.
С. 12.22–12.27. [Електронний ресурс]. URL: http://conference.nau.edu.ua/index.php/Congress/Congress2018/schedConf/presentations (дата звернення 25.07.2019)
Елисов Л. Н., Громов С. В., Оченков Н. И. О некоторых классах оптимизационных задач, решаемых с применением неформальных методов. Научный вестник МГТУ ГА. 2012. №186. С. 130–133.
Amir Reza Karimi Azari, Neda Mousavi, S. Farid Mousavi, Sayed Bagher Hosseini. Risk assessment model selection in construction industry. Expert systems with applications 2011. №38. p. 9105–9111.
Про Державну програму авіаційної безпеки цивільної авіації: Закон України від 23 березня 2017 р. № 1965-VIII // Відомості Верховної Ради України. 2017. 199 с.