Оцінка радіаційних ризиків при вживанні хлібобулочних виробів зі вмістом стронцію та цезію

Автор(и)

  • В. П. Петрусенко Національний авіаційний університет
  • Т. І. Дмитруха Національний авіаційний університет

DOI:

https://doi.org/10.18372/2310-5461.41.13532

Ключові слова:

дозовий коефіцієнт, колективна доза, коефіцієнт опромінення, радіаційний ризик, радіонуклід

Анотація

У статті проаналізовано актуальність дослідження та значення оцінки екологічного ризику, зокрема радіаційного. Радіаційна безпека в наш час є однією з найважливіших завдань забезпечення безпеки життєдіяльності. З розвитком ядерної енергетики в багатьох країнах світу вона стала реальною загрозою радіоактивного забруднення навколишнього природного середовища та середовища проживання людини. Тому кількісна оцінка радіаційних ризиків  дозволяє не лише оцінювати ступінь небезпеки для здоров’я людини, але і визначати необхідність проведення необхідних контрзаходів для зменшення екологічних ризиків. В роботі розглядається визначення екологічних ризиків від вживання хлібобулочних виробів з вмістом радіонуклідів цезію-137 і стронцію-90.   Ці радіонукліди мають тривалий період напіврозпаду,а  їхня наявність у продуктах харчування, ґрунтах та воді є актуальною для території України. В статті подана  коротка характеристика радіонуклідів цезію-137 і стронцію-90, основні джерела та шляхи потрапляння в навколишнє середовище та до організму людини.  Для визначення відповідного радіаційного ризику було використано коефіцієнти внутрішнього опромінення для вибраних радіонуклідів. При оцінюванні радіоекологічної небезпеки основним критерієм є доза для населення – за нею можна прогнозувати ризик наслідків опромінення.  Для цього було підраховано індивідуальну  та колективну дозу внутрішнього опромінення. На основі цих підрахунків при вибраних рівнях вмісту радіонуклідів цезію-137 та стронцію-90 були визначені колективні ризики, які визначають колективну тривалість життя певної кількості населення та середню втрату тривалості життя. Вибір оптимальної стратегії проведення контрзаходів на забруднених територіях повинен ґрунтуватися на аналізі негативних наслідків та ризиків, тому кількісна оцінка ризиків є одним із етапів забезпечення екологічної безпеки.

Біографії авторів

В. П. Петрусенко, Національний авіаційний університет

кандидат технічних наук, доцент

Т. І. Дмитруха, Національний авіаційний університет

кандидат технічних наук, доцент

Посилання

Мельник О. В. Радіоактивність, дози опромінення, радіаційний ризик. Збірник наукових праць Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Вип. № 20. 2014. С. 284-285. DOI: 10.32626/2307-4507.2014-20.283-285.

Полькова Ю. С. Удосконалення системи управління техногенно-екологічною безпекою об’єктів, пов’язаних з радіаційними ризиками. Вісник НАУ. 2009. №3. С.238-244. DOI: 10.18372/2306-1472.40.1779.

Відбір проб, первинна обробка та визначення вмісту та в харчових продуктах. МВ 6.6.1-10.10.17.158-08. Київ, 2008. 27с.

ГН.6.6.1.1-130-2006. Допустимі рівні вмісту радіонуклідів та у продуктах харчування та питній воді. Державні гігієнічні нормативи, затв. Наказом МОЗ України від 03.05.2006 №256, зареєст. Мінюст України 17.07.2006 р. за № 845/12719.

##submission.downloads##

Номер

Розділ

Екологія, хімічна технологія, біотехнології, біоінженерія