POWER CHARACTERISTICS OF A WAVE POWER PLANT WITH A FLEXIBLE ENERGY-ABSORBING SURFACE IN INLAND SEA CONDITIONS
DOI:
https://doi.org/10.18372/2310-5461.61.18517Keywords:
sea wave power station, inland sea, energy absorption planeAbstract
The development of global energy in the last decade has increasingly focused on new, environmentally friendly technologies that are based on renewable energy sources. The production of “green electricity” is being stimulated in many countries. Sea wave energy has a much higher power density than wind and solar energy. The average power of the oceanic oscillation reaches approximately 15 kW/m. The higher the wave height, the greater the power indicator. At a height of 2 m it reaches a value of 80 kW/m.
In 2004, scientists from the National Aviation University, at a meeting of the Section of Applied Problems of the National Academy of Sciences of Ukraine, presented the development of a flexible energy-absorbing surface for a wave power station, which, based on the principle of converting wave energy, was fundamentally different from existing analogues and was capable of generating electricity during any extreme disturbances of the sea surface.
A method has been developed for determining the power of a wave power plant module with an energy-absorbing surface for use in inland sea conditions. The possibility of its use with the following advantages has been proven:
- the design of the wave power plant is significantly simplified due to the absence of an immersion system in extreme weather conditions;
- the strength indicators of all components of the wave power plant systems and units are significantly increased;
- it becomes possible to use surface platforms, which creates conditions for diagnosing the condition of components and maintenance. A calculation was made of the change in power of a wave power station module with an energy-absorbing surface length of 9 m and a diameter of 1 m when the amplitude decreases in the range from 0.5 m to 0.1 m.
It is noted that when the amplitude decreases in the range from 0.5 m to 0.4 m. there is a strong decrease in power (1,5 times).
References
Самойчук К.О., Лівин Н.В. Використання поверхневих, термальних та морських вод для виробництва теплової і електричної енергії: електронний навчальний посібник // Таврійський державний агротехнологічний університет ім. Дмитра Моторного, 2020. URL: https://elib.tsatu.edu.ua/dep/mtf/ophv _5/page4.html
Греков П.І., Капітанчук К.І., Овсянкін В.В. Методика розрахунку глибини занурення морської енергетичної станції при збільшенні висоти хвиль. Вісник НАУ. 2006. №4(30). С. 166-168. doi.org/10.18372/2306-1472.30.1399
Капітанчук К.і., Сотніков А.В., Овсянкін В.В. Один зі шляхів незалежного енергетичного забезпечення підрозділів ЗСУ приморського базування. Арсенал–ХХІ. 2007. №1. С. 37-41.
Капітанчук К.І., Овсянкін В.В. Досвід розробки та впровадження хвильової електричної станції. Матеріали ХІV Міжнар. наук.-тех. конф. АС Промислова гідравліка і пневматика. Одеса: «ГЛОБУС-ПРЕС». 2013. С. 126-127.
Капітанчук К.І., Андріїшин M.П. Розрахунок подовження енергопоглинального елемента морської хвильової електростанції трансформації спіралі у площину. Наукоємні технології. 2018. №3 (39). C. 387-392. doi.org/10.18372/2310-5461.39.13097
Офіційний сайт НВФ «Крок-1». URL: https://krok-1.com/ (дата звернення 12.02.2024)
Патент України №56481. Пристрій для перетворення енергії хвиль водної поверхні. МКИ7 F03В13/12.
Капітанчук К.І., Андріїшин M.П. Методика визначення потужності морської хвильової електростанції з гнучким енергопоглинальним елементом. Наукоємні технології. 2020. №1 (45), C. 78–84. doi.org/10.18372/2310-5461.45.14574
Капітанчук К.І., Андріїшин М.П. Методика визначення сил та моментів, що діють на поверхню енергопоглинального елемента морської хвильової електростанції при різному збуренні поверхні моря. Наукоємні технології. 2018. №4 (40). C. 443–449. doi.org/10.18372/2310–5461.40.13270
Капітанчук К.І. Андріїшин M.П. Характеристики потужності хвильової електростанції за умови збільшення амплітуди коливання поверхні моря. Наукоємні технології. 2022. №1 (53). C. 49–57. doi.org/10.18372/2310-5461.53.16508.
