PROSPECTIVE STRUCTURE OF THE MULTIAGENT SYSTEM OF MANAGEMENT OF THE TRANSPORT COMMUNICATION NETWORK BASED ON CARRIER ETHERNET TECHNOLOGY
DOI:
https://doi.org/10.18372/2310-5461.54.16748Keywords:
control system, transport communication network, multi-agent control systemAbstract
The growing variety of types of transport networks, increasing the diversity of their constituent elements and the number of parameters that characterize the state of these elements causes an expansion of the range of approaches to the management of these networks. The principle of management of any communication network is the interaction of key control units to maintain the readiness of the communication network, the development of management processes and their management during the tasks. Currently, in the development of new principles and methods of managing complex processes have found widespread use of multi-agent technologies - technology development and application of multi-agent systems - complex systems operating with multiple intelligent agents, the process of self-organization of which is reduced to.
The paper solves the scientific problem of developing a promising structure of a multi-agent system for managing a transport communication network based on carrier ethernet technology.
In order to develop it, the paper proposes the division of CS TCN into three levels, which include the level of organizational management, the level of operational and technical management and technological level.
The level of organizational management is designed to ensure the development of decisions on long-term planning management TCN.
The level of operational and technical management is designed to provide an array of control mechanisms, control units and ready-made management decisions, which are combined into a plan of measures for the reconfiguration of TCN.
The technological level is designed to collect the performance characteristics of TCN and their processing; automatic control of the state of technical means of TCN; the choice of management process, which is determined by the management mechanism defined at the highest level; implementation of the action plan for the reconfiguration of TCN.
This distribution created the conditions that allowed the use of multi-agent technologies in the construction of the structure presented in the article.
References
Воробієнко П. П., Нікітюк Л. А., Резніченко П. І. Телекомунікаційні та інформаційні мережі : Підручник [для вищих навчальних закладів]. К.: САММІТ-Книга, 2010. 708 с.: іл.
Хращевський Р., Іванець О., Жарова О. Математична модель прийняття рішень на основі багатопараметричного критерію. Наукоємні технології. 2021. №4 (52). С. 365 – 370. https://doi.org/10.18372/2310-5461.52.16383
Швець А. В. Мультиагентна система управління транспортними ресурсами. Сучасні проблеми науки. Тези доп. XXI Міжнар. наук.-практ. конф. здобувачів вищ. освіти і молодих учених (5-9 квіт. 2021 р. м. Київ.). С. 128-130.
Аулін В. В., Гриньків А. В., Головатий А. О., Лисенко С. В., Голуб Д. В., Кузик О.В., Тихий А. А. Методологічні основи проектування та функціонування інтелектуальних транспортних і виробничих систем: монографія під заг. ред. д.т.н., проф. Ауліна В.В. Кропивницький: Видавець Лисенко В.Ф., 2020. 428с. ISBN 978-617-7813-27-8 .
Павленко В. М. Мультиагентний підхід при побудові інтелектуальної системи технічного обслуговування і ремонту автомобіля. Автомобільний транспорт. 2017. №41. С. 43-48. https://doi.org/10.31649/2413-4503-2019-10-2-16-23
Skobelev P., Paulo Leitão, Stamatis Karnouskos (Ed.). Multi- Agent Systems for Real Time Adaptive Resource Management. In Industrial Agents: Emerging Applications of Software Agents in Industry. Elsevier, 2015. P. 207–230.
Gharbi A., Gharsellaoui H. and Ben Ahmed S. Multi-Agent control system. 2014 9th International Conference on Software Engineering and Applications (ICSOFT-EA). 2014. pp. 117-124.
Fei Chen and Wei Ren On the Control of Multi-Agent Systems: A Survey. Foundations and Trends® in Systems and Control. 2019. Vol. 6. No. 4, pp 339-499. http://dx.doi.org/10.1561/2600000019.
Литвин В. В. Мультиагентні системи підтримки прийняття рішень, що базуються на прецедентах та використовують адаптивні онтології. Радіоелектроніка. Інформатика. Управління. 2009. № 2 (21). С. 120–126.
Коноваленко О. Є., Брусенцев В. О. Мультиагентні системи управління та підтримки прийняття рішень. Вісник Національного технічного університету "ХПІ". Сер.: Машинознавство та САПР. 2019. № 1. С. 18-27.
Системи управління версіями. URL: http://goo.gl/VBxMa (дата звернення 15.04.2022).
Kardas G. Model-drіven development of multіagent systems: A survey and evaluatіon. The Knowledge Engіneerіng Revіew. 2013. Vol. 28. P. 479–503.
Kravarі K., Bassіlіades N. A survey of agent platforms. Journal of Artіfіcіal Socіetіes and Socіal Sіmulatіon. 2015. Vol. 18. P. 11.
Gilbert N., Hamill L. Agent-Based Modelling in Economics.1st edition. Wiley Publishing, 2016. 256 p.
Луцький М., Іванець О., Шавшина В. Інформаційна система оцінювання ймовірності виникнення ризикової події при прийнятті біомедичних рішень. Наукоємні технології. 2022. №1 (53). С. 41 – 48.
