ГІПЕРСПЕКТРАЛЬНЕ ЗНІМАННЯ В УПРАВЛІННІ ТЕРИТОРІЯМИ

Анотація

Розглянуто фізичні основи гіперспектрального знімання (ГСЗ), завдання, що вирішуються за їх допомогою. Ефективність реалізації більшості пріоритетних проектів в задачах управління територіями зазвичай зростає при впровадженні сучасних геоінформаційних систем, заснованих на одержуваній з космосу інформації. В основі класифікації об’єктів на аерокосмічних зображеннях лежить наявність відмінностей в їх оптико-спектральних властивостях — спектральних сигнатурах. Чим більше відрізняються об’єкти між собою за цими властивостями, а також від підстильної поверхні (фона), тим простіше їх виявлення і точніше результат класифікації. Щоб розрізнити різнокласові об’єкти, необхідно мати детальну інформацію про їх спектральні сигнатури, що й забезпечує ГСЗ. Гіперспектральні дані можуть використовуватись як спільно з інформацією про топологію спостережуваних об’єктів, так і самостійно. Істотне збільшення можливості одержання корисної інформації про цільові об’єкти при використанні ГСЗ, ґрунтується на спектральних відмінностях цільових об’єктів і фонів. Однак реалізація цього напряму являє собою серйозну проблему, зумовлену вимогою обробки величезних об’ємів іконічної (видової) інформації (десятки і сотні гігабайт) практично в масштабі реального часу. Сучасні гіперспектрометри дозволяють отримувати високодетальну просторову і спектральну інформацію про тип і стан природних і антропогенних об’єктів земної поверхні, а також про різні динамічні процеси, що відбуваються на них, наприклад пожежі, засухи тощо.