ОГЛЯД ТА АНАЛІЗ МЕТОДІВ ТА МОДЕЛЕЙ ОЦІНКИ ЯКОСТІ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ СИСТЕМАХ

Анотація

Сучасні інформаційно-комунікаційні системи (ІКС) є фундаментом цифрового суспільства, забезпечуючи ефективну взаємодію між організаціями, клієнтами та технологіями. Актуальність дослідження зумовлена зростаючою складністю ІКС та необхідністю забезпечення високої якості програмного забезпечення (ПЗ), яке є їх основою. Традиційні моделі оцінки якості ПЗ, такі як ISO/IEC 25010, CMMI, McCall та інші, не завжди відповідають сучасним технологічним викликам, оскільки вони були розроблені в контексті раніше існуючих технологій і не враховують специфіку хмарних обчислень, мікросервісної архітектури, IoT та штучного інтелекту.

Постановка проблеми полягає в тому, що існуючі моделі оцінки якості ПЗ можуть бути недостатньо ефективними для повноцінного оцінювання якості сучасних ІКС. Вони не враховують критично важливі аспекти, такі як адаптивність до швидких змін, масштабованість у глобальному масштабі, інтеграція з різноманітними сервісами та системами, а також підвищені вимоги до безпеки в умовах зростання кіберзагроз. Це може призвести до зниження надійності та безпеки ІКС, що негативно впливає на бізнес-процеси та довіру користувачів.

Шляхи вирішення проблеми включають вдосконалення існуючих моделей або розробку нових, які б відповідали сучасним викликам та тенденціям. У статті проведено аналіз останніх досліджень і публікацій, де підкреслюється необхідність адаптації методів забезпечення якості ПЗ до специфіки телекомунікаційних мереж та ІКС, інтеграції безпекових аспектів, використання методів штучного інтелекту для автоматизації процесів оцінки якості, а також врахування користувацького досвіду та зручності використання.

Результати дослідження включають детальний аналіз існуючих методів та моделей оцінки якості ПЗ, таких як ISO/IEC 25010, CMMI, McCall, Boehm, Dromey, FURPS/FURPS+, GQM, ISO/IEC 9126, TQM та Six Sigma. Проведено порівняння цих моделей за критеріями, що є важливими для сучасних ІКС, включаючи надійність, продуктивність, юзабіліті, безпеку, масштабованість та інші. Виявлено, що жодна з існуючих моделей не повністю відповідає всім сучасним вимогам, що підтверджує необхідність їх удосконалення.

У висновках зазначено, що основними напрямами покращення є адаптація до новітніх технологій, інтеграція аспектів безпеки, фокус на користувацькому досвіді, автоматизація оцінки якості та застосування комплексного міждисциплінарного підходу. Рекомендовано розробку універсальних та адаптивних моделей оцінки якості ПЗ, які б забезпечували високу надійність, безпеку та ефективність ІКС в умовах динамічного технологічного середовища.