ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ГАЗО-ВОДНЕВОЇ СУМІШІ НА ГАЗОТЕРМОДИНАМІЧНІ ПАРАМЕТРИ РОБОТИ ГАЗОПЕРЕКАЧУВАЛЬНОГО АГРЕГАТУ КОМПРЕСОРНОЇ СТАНЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.18372/2310-5461.57.17447Ключові слова:
водень, природний газ, газотранспортна система, газоперекачувальний агрегатАнотація
Розглянуто можливості реалізації вимог водневої стратегії ЄС (EU Hydrogen Strategy), яка передбачає широке використання водню як енергоносія для тих галузей, які не можна електрифікувати, і має за мету довести викиди вуглекислого газу промисловими об’єктами до нуля. Важливим елементом стратегії є розвиток проектів водневої енергетики в рамках підготовки до програми H2Ready, тобто впровадження комплексного підходу щодо можливості транспортування в газотранспортних та газопровідних мережах сумішей природного газу з воднем із вмістом останнього до 20%. Проведено розрахунки режимів роботи ГПА компресорної станції для різної концентрації водню газо-водневої суміші за двома незалежними методиками, що дозволило оцінити достовірність отриманих результатів та зробити відповідні висновки щодо можливості використання наявного обладнання компресорної станції для транспорту газо-водневої суміші магістральним газопроводом. Доведено, що збільшення концентрації водню в газо-водневій суміші призводить до зменшення її енергетичної цінності, але за рахунок зменшення відносної по повітрю густини суміші число Воббе практично не змінюється, тому газо-воднева суміш може бути замінником природного газу.
Показано, що збільшення концентрації водню в газо-водневій суміші при її транспортуванні магістральним трубопроводом призводить до збільшення частоти обертання ротора нагнітача, що призводить до необхідності збільшення потужності приводу ГПА компресорної станції,. Отже, є необхідним проведення реконструкції компресорної станції, а саме заміна приводу з більшою потужністю або зміни конструкції проточної частини нагнітача. Зроблено висновок, що використання наявної інфраструктури ГТС України для транспортування газо-водневої суміші можливо при концентраціях водню до 4%.
Посилання
EU Hydrogen Strategy. URL: https://ec.europa.eu/commission/presscorner/detail/en/FS 201296 (access date 25.01.2023)
Звіт Міжнародної енергетичної асоціації за 2019 р. Майбутнє водню. URL: https: //www.iea.org/ reports/ the-future-of-hydrogen (access date 18.12.2022)
Шевченко В.Г., Ляшенко В.І., Осадча Н.В. Світові тенденції розвитку водневої енергетики. Вісник економічної науки України. 2021. № 2 (41). С. 17-26. https://doi.org/10.37405/1729-7206.2021.2(41).17-26
Кудря С.О., Рєпкін О.О., Рубаненко О.О. та ін. Етапи розвитку зеленої водневої енергетики України. Відновлювана енергетика. 2022, № 1(68). С. 5-16. https://doi.org/10.36296/1819-8058.2022.1(68).5-16
Середюк М.Д. Газодинамічні режими експлуатації газових мереж низького тиску при транспортуванні газо-водневих сумішей. International Scientific Journal "Internauka". 2022, С.23. https://doi.org/10. 25313/2520-2057-2021-1
Транспортування водню та потенціал оператора ГТС України. 2022, С.25. URL: https://tsoua.com/ wp-content/uploads/2021/10/Hydrogen-Consultation-paper-v2.pdf
Компресорні станції магістральних газопроводів: методичні рекомендації до виконання курсового проекту / уклад.: М.П. Андріїшин, К.І. Капітанчук, В.В. Козлов. К.: НАУ. 2018. 60 с. URL: https://er.nau. edu.ua/handle/NAU/39833
Андріїшин М.П., Капітанчук К.І. Особливості гідравлічного розрахунку руху природного газу в газопроводі при малих значеннях тиску. ХХІ Міжнар. наук.-тех. конф. АС «Промислова гідравліка і пневматика» (30 листопада 2020 року, м. Київ). 2020. С. 86-87. URL: https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/44735
Кулик М.С., Капітанчук К.І., Андріїшин М.П. Нагнітачі природного газу: підручник. К.: НАУ, 2022. 228 с. URL: https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/55906
Andriyishyn М.Р., Kapitanchuk К.І., Pikul M.O., Otroshchenko V.V. A study of the energy balance of main gas pipeline operating modes on its efficiency. Engines and Power Installations: Safety in Aviation And Space Technologies: The Seventh World Congress. «Aviation in the XXI-st Century» (September 28–30, 2022, Кyiv) 2022. v.1. P. 1.4.21 – 1.4.26. URL: https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/56621
ДСТУ ISO 6976:2009. Природний газ. Визначення теплоти згоряння, густини, відносної густини і числа Воббе на основі компонентного складу (ISO 6976:1995/Cor. 2:1997, Cor. 3:1999, IDT). К.: Держспожив-стандарт України. URL: http://online.budstandart.com/ua/catalog/doc-page?id_doc=26775
Андріїшин М.П., Капітанчук К.І., Андріїшин Н.М. Визначення ефективності роботи газоперекачувального агрегату компресорної станції за даними її експлуатації. Наукоємні технології. 2021. №1 (49). C. 49–56. DОІ:10.18372/2310-5461.39.13097
Андріїшин М.П., Капітанчук К.І., Чернишенко О.М. Основні чинники впливу на енергетичну ефективність використання природного газу. Наукоємні технології. 2019, № 1(41). C. 51-58. DOI: 10.18372/2310-5461.41.13529
Andriyishyn M.P., Kapitanchuk K.I., Andriyishyn N.М. Energy efficient usage of natural gas criterias. Engines and Power Installations: The Fourteenth International Scientific Conference «AVIA–2019» (April 23–25, 2019, Кyiv). P. 20.7–20.11. URL: https://er.nau.edu.ua/handle/ NAU/39798
ДСТУ EN 437:2014. Випробувальні гази. Випробувальний тиск. Категорії приладів (EN 437: 2012,IDT, EN 437: 2012, IDT ). К. : Держстандарт України. 2016. C. 52. URL: http://online.budstandart. com/ua/catalog/doc-page?id_doc=80511