ХАРАКТЕРИСТИКИ ПОТУЖНОСТІ ХВИЛЬОВОЇ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЇ ЗА УМОВИ ЗБІЛЬШЕННЯ АМПЛІТУДИ КОЛИВАННЯ ПОВЕРХНІ МОРЯ

Автор(и)

  • Костянтин Капітанчук Національний авіаційний університет
  • Михайло Андріїшин Національний авіаційний університет

DOI:

https://doi.org/10.18372/2310-5461.53.16508

Ключові слова:

морська хвильова електростанція, енергопоглинальний елемент, композитні матеріали

Анотація

Потужність хвиль Світового океану оцінюється приблизно в 10...90 млрд кВт, з яких 2,7 млрд кВт може реально бути використане людством. Світовий океан займає 75 % поверхні Землі  і є гігантським акумулятором енергії Сонця. Він трансформує її енергію хвиль, вітра, океанських течій. Сучасна цивілізація навчилася перетворювати ці види енергії в електрику. Сонце невичерпне джерело, тому енергія Світового океану практично необмежена. Спільними зусиллями науковців Національного авіаційного університету, Національного університету кораблебудування ім. адмірала Макарова та Інституту гідромеханіки НАН України за ініціативою НВФ «Крок-1» (м. Київ) створена, виготовлена та випробувана конструкція хвильової електростанції з гнучким енергопоглинальний елементом, яка принципово відрізняється від всіх сучасних аналогів.

Розроблено методику визначення потужності модуля морської хвильової електростанції з енерго-поглинальним елементом під час збільшення величини і амплітуди хвилі моря відносно розрахункового значення, яка дозволяє виконувати розрахунки таких станцій при любій комбінації геометричних параметрів для хвиль стандартної форми.

Залежно від акваторії моря, сезонного впливу атмосфери, потреби споживачів електроенергії приймається рішення на визначення геометричних параметрів станції (довжина, радіус енергопоглинального елемента та ін.). Визначено, що ширина енергопоглинального елемента не впливає на величину частоти обертання установки. Під час збільшення амплітуди хвилі відносно розрахункової величини частота обертання ротора сильно зменшується. Представлено результати розрахунку змінення потужності морської станції довжиною 9 м та R/b = 2 під час збільшення амплітуди коливання поверхні моря.

Біографії авторів

Костянтин Капітанчук, Національний авіаційний університет

Кандидат технічних наук, доцент

Михайло Андріїшин, Національний авіаційний університет

Кандидат технічних наук, доцент

Посилання

Енергетичні ресурси та потоки. К.: Українські енциклопедичні знання, 2003. 472 С.

Ищенко Ю. А. Захват энергии взаимодействия глубин и волн Мирового океана. Энергия. 2003, №3. С. 28-36.

Капитанчук К. И., Сотников А. В., Овсянкин В. В. Один из путей независимого энергетического обеспечения подразделений Вооруженных Сил Украины приморского базирования. Арсенал–ХХІ. 2007. №1. С. 37–41.

Капітанчук К. І., Андріїшин M. П. Методика визначення потужності морської хвильової електростанції з гнучким енергопоглинальним елементом. Наукоємні технології. 2020. №1 (45). C. 78–84. doi.org/10.18372/2310-5461.45.14574.

Капітанчук К. І., Овсянкін В. В. Досвіт розробки та впровадження хвильової електричної станції. Матеріали ХІV Міжнар. наук.-тех. конф. АС Промислова гідравліка і пневматика – Одеса: «ГЛОБУС-ПРЕС». 2013. С. 126–127.

Патент України №56481. Пристрій для перетворення енергії хвиль водної поверхні. МКИ7 F03В13/12.

Греков П. І., Капітанчук К. І., Овсянкін В. В. Методика розрахунку глибини занурення морської енергетичної станції при збільшенні висоти хвиль. Вісник НАУ. 2006. №4(30). С. 166–168. doi.org/10.18372/2306-1472.30.1399.

Капітанчук К. І., Андріїшин M. П. Розрахунок подовження енергопоглинального елемента морської хвильової електростанції трансформації спіралі у площину. Наукоємні технології. 2018. №3 (39). C.387-392. doi.org/10.18372/2310-5461.39.13097.

Капітанчук К. І., Андріїшин М. П. Методика визначення сил та моментів, що діють на поверхню енергопоглинального елемента морської хвильової електростанції при різному збуренні поверхні моря. Наукоємні технології. 2018. №4 (40). C. 443–449. doi.org/10.18372/2310–5461.40.13270

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-04-30

Номер

Розділ

Екологія, хімічна технологія, біотехнології, біоінженерія