Освітня політика і національна безпека України

Анотація

Розглянуто світові тенденції розвитку освіти та освітньої політики держав в умовах глобалізації, особливості та місце освіти України на міжнародному ринку освітніх послуг. Беручи до уваги, що проблеми національної безпеки стоять сьогодні в центрі уваги більшості цивілізованих країн, міждержавних інституцій та громадських об’єднань, проаналізовано зміст понять «освітня політика» і «національна безпека».

Досліджено роль освіти в забезпеченні обороноздатності та безпеки держави, взаємозв’язок освіти, освітньої політики і національної безпеки, а також вплив людського капіталу та його складових на національну безпеку України в контексті вітчизняного та міжнародного досвіду. Показано, що одним із основних чинників розвитку людського капіталу, а, відтак, і національної безпеки, є не просто підвищення якості освіти як такої, а, в першу чергу, підвищення якості викладання математичних та природничо-наукових дисциплін у системах як середньої, так і вищої освіти. У зв’язку з впровадженням у вітчизняній освіті компетентнісного підходу проаналізовано суть понять «знання», «уміння» та «навички», які є основними складовими поняття «компетентність».

Показано, що українська освіта перебуває в кризовому стані, особливо в питанні викладання математичних та природничо-наукових дисциплін. У контексті освітньої політики України проаналізовано також причини такого загрозливого для національної безпеки держави явища як відчутний відтік українських громадян до інших країн на роботу або навчання. З погляду на вражаючі масштаби трудової та академічної міграції українців, відбувається знекровлення не лише трудових та мобілізаційних ресурсів, але й національного генофонду України. Розглянуто можливі шляхи  усунення зазначених негативних явищ.