Оптимізація процесу евакуації постраждалих при залученні повітряного санітарного транспорту після вимушеної посадки повітряного судна на водну поверхню
DOI:
https://doi.org/10.18372/2310-5461.40.13287Ключові слова:
евакуація, приводнення, оптимальний маршрут, санітарний транспорт, цілочисельне програмування, категорії постраждалихАнотація
У статті досліджується актуальна проблема забезпечення виживанності пасажирів та членів екіпажів повітряних суден при виконанні аварійним повітряним судном вимушеної посадки на водну поверхню. Зокрема, розглядається ситуація під час якої постраждалих транспортуватимуть повітряним санітарним транспортом – гелікоптером. У роботі проведений аналіз органів та сил, які несуть відповідальність за проведення пошуково-рятувальних робіт в акваторії Чорного моря, визначено чергові сили їх ступені готовності та тактико-технічні характеристики пошуково-рятувальних засобів.
Для розробки адекватної моделі оптимізації процесу евакуації нами проаналізовані законодавчо встановлені категорії постраждалих та імовірнісний розподіл постраждалих за видами та тяжкістю травм при авіакатастрофах. Також враховувався розподіл медичних закладів за категоріями, відповідно до обсягу послуг, що ними надається.
Математична постановка задачі про оптимізацію евакуації була сформульована базуючись на принципах задач цілочисельного програмування та враховувала сортувальні категорії постраждалих, категорії лікарень та показники летальності при транспортуванні.
Відображені у статті результати роботи формуватимуть метод вибору оптимального місця вимушеної посадки повітряного судна на водну поверхню.
Посилання
Aviation Safety Network. URL: http://aviation-safety.net/database/dblist.php?Event=REED. (дата звернення 25.10.2018 р.)
Aviation Safety Network URL: http://aviation-safety.net/database/dblist.php?Event=RECW. (дата звернення 25.10.2018 р.)
Кипер А.В., Станкевич Т. С. Система для выбора кратчайшего безопасного маршрута спасения людей из горящего здания на территории морского порта. Вестник Астраханского ГТУ. 2013. №2. С. 144-152.
Шаповалова С. І., Радченко Д. К. Оптимізація пошуку маршруту на топографічних. Міжвідомчий науково-технічний збірник «Адаптивні системи автоматичного управління». 2013. №1(22). С. 60-65.
Неділько В. М., Семенюта М. Ф., Стратонов В. М. Застосування методів теорії графів для визначення оптимального шляху евакуації постраждалих від місць тимчасового розміщення постраждалих до місць надання спеціалізованої медичної допомоги. East European Scientific Journal. 2017. № 6(22). С. 92-97.
Мандрик Я.С. Формування професійної готовності майбутніх диспетчерів координаційного центру пошуку та рятування: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04. Кіровоград. 2015. 287 с.
Defense technical Information Center. URL: http://www.dtic.mil/dtic/tr/fulltext/u2/a279164.pdf (дата звернення 25.10.2018 р.)
Defense technical Information Center. URL: http://www.dtic.mil/dtic/tr/fulltext/u2/a276473.pdf (дата звернення 25.10.2018 р.)
Наказ МОЗ від 18.05.2012 № 366 “Про затвердження Загальних вимог щодо проведення медичного сортування постраждалих і хворих та форм медичної документації”.
Стрельников М.О., Бадюк М. І., Гудима А. А., Горобець М. М. Проблемні питання організації надання екстреної медичної допомоги у Збройних Силах України. Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України. 2016. № 2. С. 20-26.
Про екстрену медичну допомогу: Закон України від 05.07.2012 року № 5081-VI. Відомості Верховної Ради (ВВР). 2013. № 30. Ст. 340.
Тулупов А. Н., Бесаев Г.М., Синенченко Г.И. Особенности оказания медицинской помощи пострадавшим с сочетанной травмой, полученной при дорожно-транспортных происшествиях в Санкт-Петербурге. Экология человека. 2015. № 6. С. 3-8.
Мартыненко Н. П. Практический опыт лечения пациента с политравмой. Наука и здравоохранение. 2014. №2. С. 112-113.
Топчиев М. А., Плеханов В.И., Гуреев П.Г., Гречухин И.В. Проблемы лечения больных с сочетанной скелетной и черепно-мозговой травмой. Acta Biomedica Scientifica. 2011. №4 (80). С. 186-189.
