Методика визначення показника завадостійкості приймача сигналів із комбінованими видами модуляції

Автор(и)

  • А. С. Муранов Національний авіаційний університет

DOI:

https://doi.org/10.18372/2073-4751.1.9252

Анотація

Розглянуто методику визначення показника завадостійкості приймача сигналів із комбінованими видами модуляції. В якості показника завадостійкості обрана ймовірність помилкового приймання біту інформації. Отримано математичні вирази для обчислення завадостійкості з урахуванням впливу амплітудно та фазочастотних характеристик середовища передавання сигналів. Ці вирази можуть використовуватися для аналітичного моделювання каналів сучасних телекомунікаційних мереж

Посилання

Левин Б.Р. Теоретические основы статистической радиотехники. - М.: Сов. Радио. 1974. - 752 с.

Хворостенко Н.П. Статистическая теория демодуляции дискретных сигналов. - М.: Связь, 1968. - 335 с.

Финк Л.М. Теория передачи дискретных сообщений. — М.: Сов. Радио. 1970. - 727 с.

Теплое Н. Л. Помехоустойчивость систем передачи дискретной информации. - М.: Связь. 1964. - 321 с.

Возенкрафт Дж., Джекобе И. Теоретические основы техники связи. - М.: Мир. 1969. - 640 с.

##submission.downloads##

Номер

Том 1 № 23 (2008)

Розділ

Статті

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).