Особливості застосування GRID-технологій при проектуванні розподілених САПР

Автор(и)

  • В. П. Гамаюн Національний авіаційний університет
  • A. C. Євтушенко Національний авіаційний університет

DOI:

https://doi.org/10.18372/2073-4751.1.9167

Анотація

Розглянуто можливість застросування «грід-технологій» для побудови розподілених систем автоматизованого проектування (САПР). На основі аналізу особливостей «грід-технологій» і основних принципів побудови розподілених САПР розглянуті питання, щодо основних вимог САПР реалізованих за допомогою «грід» і вимог «грід-технології», що висуваються до систем

Біографія автора

В. П. Гамаюн, Національний авіаційний університет

д.т.н.

Посилання

I. Foster, C.Kesselman. The Grid Blueprint for a New Computing Infrastructure, Elsevier. - 2003 p.

F. Berman, G.Fox, T.Hey, Wiley. Grid Computing. Making the Global Infrastructure a Reality, 2003. - 1080 p.

Э. Ньюкомер. Веб-сервисы. XML, WSDL, SOAP и UDDI, Санкт Петербург, 2 0 0 3 .-2 5 6 p.

Кирьянов А.К., Рябов Ю.Ф. Введение в технологию Грид: Учебное пособие. - Гатчина: ПИЯФ РАН, 2006. - 39 с.

##submission.downloads##

Номер

Том 1 № 33 (2011)

Розділ

Статті

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).