Метод лінеаризації характеристики перетворення АЦП слідкувального типу з ваговою надлишковістю
DOI:
https://doi.org/10.18372/2073-4751.1.9161Анотація
Проаналізовано можливості лінеаризації стрибкоподібної характеристики перетворення АЦП слідкувального типу з ваговою надлишковістю, побудованого на неточних елементах. Показано, що багатозначність зображення чисел у системах числення з ваговою надлишковістю дозволяє уникати появи розривів на характеристиці перетворення ЦАП та виконувати лінеаризацію характеристики перетворення в АЦП, що містить такий ЦАП, за допомогою межових кодових комбінацій. Визначено критерій та оцінено ефективність запропонованого підходуПосилання
Kurosawa N. Explicit analysis ofchannel mismatch effects in time- interleaved ADC systems / Kurosawa N., Kobayashi H., Maruyama K., Sugawara H., Kobayashi K. // IEEE Trans. Circuit Syst. I. - March 2001. - Vol. C A S .-4 8 .-P .2 6 1 -2 7 1 .
Азаров О.Д. Аналого-цифрове порозрядне перетворення на основі надлишкових систем числення з ваговою надлишковістю. Монографія / О.Д. Азаров. - Вінниця: УНІВЕРСУМ-Вінниця. 2010. - 232 с.
Азаров О.Д. Багаторозрядні АЦП і ЦАП із ваговою надлишковістю, стійкі до параметричних відмов. Монографія / О.Д. Азаров, О.В. Кадук. - Вінниця: УНІВЕРСУМ - Вінниця. 2 0 1 0 .- 150 с.
Азаров О.Д. Кориговані і некориговані похибки багаторозрядних ПФІ, що самокалібруються, з ваговою надлишковістю / О.Д. Азаров, О.В. Кадук, О.В. Дудник // Оптико-електронні інформаційно- енергетичні технології. - 2009. - №2 .- С .9 9 - 110.
Азаров О.Д. Оцінювання міжкалібрувального інтервалу для багаторозрядних ЦАП і АЦП порозрядного перетворення з ваговою надлишковістю / О.Д. Азаров, О.В. Кадук // Інформаційні технології та комп’ютерна інженерія: Міжнародний науково-технічний журнал. -Вінниця, 2009. -№1. (14). - С. 5 - 12.
Азаров О.Д. Пряме та зворотне перетворення «робочий код - цифровий еквівалент» в АЦП і ЦАП, що самокалібруються, з ваговою надлишковістю / О.Д. Азаров, О.В. Кадук, О.В. Дудник, О.Г. Муращенко // Проблеми інформатизації та управління. - 2010. - №2. - С. 6 - 13.
Азаров О.Д. Характеристика перетворення порозрядного АЦП, що самокалібрується, побудованого на неточному ЦАП із ваговою надлишковістю/ Азаров О. Д., Кадук О. В. // Інформаційні технології та комп’ютерна інженерія. - 2 007. -№ 3 (10). -С . 8 - 18.
Багацкий В. А. Теория построения, проектирования и практическая реализация аналого-цифровых и цифроаналоговых преобразователей общего применения : автореф. дис. на здобуття наук, ступеня д-ра техн. наук: 05.13.08 / В. А. Багацкий. - К. - 1994. - 35 с.
Гитис Э. И. Аналого-цифровые преобразователи / Э. Гитис, Е. Пискулов. -М . : Энергоиздат, 1981.-360 с.
Грушвицкий Р. И. Аналого- цифровые периферийные устройства микропроцессорных систем / Грушвицкий Р. И. Мурсаев А. X., Смолов В. Б.: - Д.: Энергоатомиздат. - 1989. - 160 с.
Потемкин И.С. Функциональные узлы цифровой автоматики / Потемкин И.С. - М. - Энергоатомиздат, 1988.-320 с.
Стахов А. П. Коды золотой пропорции / А. П. Стахов. - М.: - Радио и связь, 1984. - 152 с.
Угрюмов Е.П. Цифровая схемотехника / Угрюмов Е.П. - СПб.: БХВ-
Петербург, 2001. - 528 с.
Уолт Кестер. Аналого-цифровое преобразование / пер. с англ. Володина Е.Б. - М. - Техносфера, 2007. - 1019 с.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).