Процедури декодування в каналах з помилками і стираннями

Автор(и)

  • В. И. Кубицкий ГосНИИ «Аэронавигация»

DOI:

https://doi.org/10.18372/2073-4751.3.9124

Анотація

Доводиться, що для виправлення стирань кратності е і для виявлення і виправлення помилок кратності t кодом Лагранжа необхідно і достатньо 2t+e перевірочних символів. Показано, як за допомогою кодів Лагранжа можна виправляти помилки і сти­рання. Алгоритм полягає в декодуванні багатократних помилок після викреслювання стертих символів. Розглядається декілька способів обчислення синдромів при декодуванні кодом Лагранжа посилки, в якій мали місце помилки і стирання

Посилання

Питерсон У, Уэлдон Э. Коды, исправляющие ошибки: Пер. с англ./Под ред. Р.Л. Добрушина и С.И. Самойленко- М.: Мир, 1976.-596 с.

Рид И. С., Соломон Г. Полиномиальные коды над некоторыми конечными полями. - В кн.: Кибернетический сборник. -М .: ИЛ, 1963, вып. 7, С. 74-79.

Кубицкий В.И. Последовательный алгоритм декодирования многократных ошибок кодом Лагранжа. - Сб. «Механизация и автоматизация управления». - Киев, №4, 1986. - Деп. №2641-У к от 5.10.86.

Кубицкий В.И. Процедуры кодирования и декодирования для полиномиальных кодов. - Сб. научных трудов «Эксплуатация программного обеспечения систем реального времени, построенных на базе микро- и мини-ЭВМ». - Киев: КНИГА, 1989,С. 67-71.

Амербаев В.М. Теоретические основы машинной арифметики. - Алма-Ата: Наука, 1976. - 324 с.

Кубицкий В. И. Кодирование для неполного кода Лагранжа. - Проблеми інформатизації та управління: Збірник наукових праць: Випуск 4 (15). - К.: НАУ, 2005, С. 118-122.

##submission.downloads##

Номер

Том 3 № 21 (2007)

Розділ

Статті

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).