Стохастичне вимірювання інтенсивності іонізуючого випромінювання

Автор(и)

  • Г. М. Розорінов Національний авіаційний університет
  • М. А. Мелешко Національний авіаційний університет
  • О. К. Єгоров Національний авіаційний університет

DOI:

https://doi.org/10.18372/2073-4751.1.9070

Анотація

Запропонована й експериментально підтверджена нова методика виміру інтенсивності іонізуючих випромінювань, заснована на використанні багатомірних функцій розподілу потоків імпульсів з виходу детектора випромінювань

Біографії авторів

Г. М. Розорінов, Національний авіаційний університет

Інститут комп’ютерних технологій; д-р.техн.наук

М. А. Мелешко, Національний авіаційний університет

Інститут комп’ютерних технологій; канд.техн. наук

О. К. Єгоров, Національний авіаційний університет

Інститут комп’ютерних технологій

Посилання

Силантьев А.Н. Спектрометрический анализ радиоактивных проб внешней среды. Гидрометеорологическое изд-во, 1969. -И 83 с.

Гридин С.В. и др. Измерительная система для радиоуглеродных исследований // Известия РАН '' Приборы и техника эксперимента"

Даджион Д., Мерсеро Р. Цифровая обработка многомерных сигналов: Пер. с англ. - М.: Мир, 1988. - 488 с.

Корн Г., Корн Т. Справочник по математике для научных работников и инженеров. - М.: Наука, 1984. - 832с.

Брягин О.В., Егоров А.К., Розоринов Г.Н. Об оценке многомерных функций распределения вероятностей речевых сигналов. // Реєстрація, зберігання і обробка даних. - 2004. - Т.6, №3. - С. 41-49.

Егоров А.К., Розоринов Г.Н. Стохастическое усиление управляющих сигналов. // Вісник Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій. - 2004. - Т.2, №1. - С. 45-47.

Левин Б.Р. Теоретические основы статистической радиотехники. Кн.2. - М.: Сов. радио, 1968.-552 с.

##submission.downloads##

Номер

Том 1 № 19 (2007)

Розділ

Статті

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).