GSM-модеми в сферах діяльності

Автор(и)

  • Я. В. Белецкий Национальный технический университет Украины “Киевский политехнический институт”
  • В. П. Корнев Национальный технический университет Украины “Киевский политехнический институт”

DOI:

https://doi.org/10.18372/2073-4751.2.7635

Анотація

Розглянуті особливості GSM- модемов та області їх застосування, описані режими роботи GSM-модема Maestro 100 TCP/IP, спеціальні можливості та характеристики GSM-модема Maestro 100 TCP/IP, зазначені приклади кількох AT-команд широкого застосування

Біографія автора

В. П. Корнев, Национальный технический университет Украины “Киевский политехнический институт”

Канд. техн. наук

Посилання

Закиров З.Г., Надеев А.Ф., Файзуллин Р.Р. Сотовая связь стандарта GSM: современное состояние, переход к сетям

третьего поколения. – М.: Информационно-технический центр “ЭкоТрендз”, 2004.

Maestro 100 TCP/IP GSM GPRS modem 900/1800 User Manual Rev. 1.0 http://www.maestro-wireless.com/.

Таранков И.В. Руководство по использованию АТ-команд для GSM/GPRS модемов. – М.: ЗАО Компэл, 2005.

##submission.downloads##

Опубліковано

2010-10-17

Номер

Том 2 № 30 (2010)

Розділ

Статті

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).