Математична модель розташування елементів обличчя на фотознімку

Автор(и)

  • Д. М. Федоров Національний авіаційний університет

DOI:

https://doi.org/10.18372/2073-4751.1.7220

Анотація

Проаналізовано моделі обличчя, які складаються з різних конфігурацій контрольних точок. Виявлено, що на сьогодні не побудовано єдиної моделі, яка б найбільш повно описувала обличчя та розташування окремих його компонентів і спрощувала б їх розпізнавання. Запропоновано алгоритм побудови математичної моделі обличчя, яка складається з областей можливого розташування контрольних точок, що дозволить обчислити імовірність належності точок з цих областей до границь обличчя та його компонентів

Посилання

Конушин А. Распознавание и анализ лиц. / Конушин А. – Microsoft Research, 2011 г. – 74 с.

Лифшиц Ю. Современные задачи теоретической информатики / Ю. Лифшиц. – Изд: ИТМО, 2005 г. – 56 с.93’1

Волошин М.В. Моделі опису об’єкта та достовірність ідентифікації в системах комп’ютерного зору / М.В. Волошин. – ЧДТУ, 2010. – 8 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2013-03-25

Номер

Том 1 № 41 (2013)

Розділ

Статті

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).