Особливості побудови узагальненої логічної моделі діагностування складних систем

Автор(и)

  • Е. П. Нечипорук Національний авіаційний університет

DOI:

https://doi.org/10.18372/2073-4751.1.7212

Анотація

Описана процедура побудови узагальненої логічної моделі діагностування складних технічних систем з великою кількістю станів в умовах виникнення побічних ефектів зовнішніх впливів на об'єкт діагностування

Біографія автора

Е. П. Нечипорук, Національний авіаційний університет

к.т.н., доцент

Посилання

Литвиненко О.Є. Математичний метод визначення множинних відмов в складних техніч-них системах. – Вісник НАУ, 2002. – №4. – C. 143-150.

Литвиненко А.Е. Модели и алгоритмы определения множественных отказов в сложных системах. – Проблеми інформатизації і управління. – К.: НАУ – 2004, вип. 11. – C. 139-147.

Дмитриев С.А., Литвиненко А.Е., Степушкина Е.П., Попов А.П. Экспертные модели определения множественных отказов в авиационных двигателях. – Вестник двигателестроения. – 2005. – №1. – С. 67-77.

Рябинин И.А. Надежность и безопасность структурно-сложных систем. – СПб.: Политехника, 2000. – 248 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2013-03-25

Номер

Том 1 № 41 (2013)

Розділ

Статті

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).