Алгоритм вибору оптимальної топології комп’ютерної мережі для автоматизованої системи управління повітряним рухом
DOI:
https://doi.org/10.18372/2073-4751.3.7073Анотація
Досліджені параметри інформаційно-обчислювальної системи організації повітряного руху, які вирішують задачі аналізу та прогнозу рівня безпеки польотів. Розроблено алгоритм оптимального вибору параметрів та топології мережі в залежності від статистики та інтенсивності мережевого трафіку. Запропоновано метод вибору цільової функції оптимізації в залежності від вимог до якості
Посилання
Андрусяк А.І., Дем‘янчук В.С., Юр‘єв Ю.М. Мережа авіаційного електрозв‘язку. – К.: НАУ, 2001. – 448 с.
Хиленко В.В., Михайлов В.Ф. Сетевой интеллект и сети нового поколения // Зв‘язок. – К.: – № 1. – 2003. – С. 2-5.
Виноградов Н.А. Анализ потенциальных характеристик устройств коммутации и управления сетями новых поколений // Зв‘язок. – К.: – № 4. – 2004. – С. 10-17.
Виноградов Н.А., Лесная Н.Н., Савченко А.С., Колесник Е.В. Исследование характеристик полезной пропускной способности в условиях меняющейся нагрузки // Проблеми інформатизації та управління: – Зб. наук. пр. – К.: НАУ, – 2009. – № 4. – С. 28-31.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).