Обчислення синдромів при декодуванні багаторазових помилок кодами Лагранжа

Автор(и)

  • В. И. Кубицкий ГосНИИ «Аэронавигация»

DOI:

https://doi.org/10.18372/2073-4751.1.6953

Анотація

Наведені процедури обчислення величини синдромів при декодуванні багаторазових помилок кодами Лагранжа. Визначено кількість операцій в кінцевих полях і об'єми пам'яті для зберігання постійних величин при реалізації цих процедур. Надана порівняльна оцінка розглянутих процедур

Посилання

Кубицкий В.И. Декодирование многократных ошибок кодами Лагранжа // Проблеми iнформатизацiї та управління: Зб. наук. пр. – Вип. 4(22). – К.: НАУ, 2007. – С. 86–92.

Афанасьев В.Б. Исследование сложности реализации кодов Рида–Соломона: Автореф. дис. на соиск. ученой степени канд. техн. наук. – М., 1976. – 19 с.

Miller R.L., Troung T.K., Reed I.S. Fast algorithm for encoding the (255, 223) Reed–Solomon code over GF(28). – Electronics Letters, 1980, v. 16, №6, – P. 222–223.

##submission.downloads##

Опубліковано

2009-03-10

Номер

Том 1 № 25 (2009)

Розділ

Статті

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).