Аналіз залежностей між параметрами моделі каналу передачі даних
DOI:
https://doi.org/10.18372/2073-4751.2.6804Анотація
Виконано аналіз впливу параметрів моделі каналу передачі даних на якість його функціонування. Пока-зано, що одноканальні пристрої з послідовною передачею елементарних сигналів мають істотні пере-ваги у порівнянні із паралельними системами передачі даних. У класі некогерентних систем у діапазоні питомих швидкостей передачі 0,5 - 1,5 (біт/с)/Гц найбільшу ефективність має устаткування передачі даних з АЧФМ. Міжсимвольні завади, що обумовлені кінцевою шириною АЧХ каналу, є основним фак-тором, який заважає і знижує завадостійкість устаткування. Показано також, що АЧФМ перевер-шує за своїми якісними характеристиками ЧМ і ФРМ у діапазоні питомих швидкостей 0,5 - 1,8 [(біт/с)/Гц]. Значення виграшу F по потужності або тривалості посилок сигналу перебуває в межах 1,3 - 5 (Р≈ехр(-αF), де α=h2/2R). З ростом питомих швидкостей виграш F зменшуєтьсяПосилання
Муранов А.С. Задача оптимізації параметрів моделі каналу передавання даних // Проблеми інформатизації та управління: Зб. наук. пр. – К.: НАУ, 2008. – Вип. 1(23). – С. 69–73.
##submission.downloads##
Опубліковано
2008-12-20
Номер
Розділ
Статті
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).