Модель конфлікту взаємодії об'єктів кібернетичного простору
DOI:
https://doi.org/10.18372/2073-4751.2.6503Анотація
Проаналізовано метод формального опису конфлікту взаємодії об’єктів інформаційно-телекомунікаційних систем в кібернетичному просторі як підпросторі інформаційного простору. Синтезовано модель конфлікту взаємодії віртуальних об'єктів. Запропоновано метод інтегрального усікання варіантів, як підход до вирішення задачі запобігання та розв'язання конфліктів взаємодії суб'єктів кібернетичного простору
Посилання
Эшби У.Р. Введение в кибернетику. – М.: Изд-во иностр. Лит., 1959. – 432 с.
Эшби У.Р. Конструкция мозга. – М.: Мир, 1964 – 412 с.
Павлов В.В. Конфликты в технических системах. Управление, целостность. – Киев : Вища шк, 1982. – 184 с.
Семко В.В., Павлов В.В. Применение метода интегрального усечения вариантов при синтезе стратегий управления подвижным объектом.//Кибернетика и вычислительная техника. - 1989. - Вып. 84. - С.1-6.
Рихтер К. Динамические задачи дискретной оптимизацию – М. : Радио и связь, 1985. - 136 с.
Соболь И.М., статников Р.Б. Выбор оптимальных параметров в задачах со многими критериями. – М. : Наука, 1981. – 110 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).