Методи та моделі тестування програмного забезпечення
DOI:
https://doi.org/10.18372/2073-4751.2.6477Анотація
У роботі описані основні результати досліджень процесу тестування програмного забезпечення. Зазначено роль тестування, наведено основні методи та моделі тестування ПЗ. Визначено основні етапи процесу тестування
Посилання
Майерс Г. Искусство тестиро-вания программ.-М: Финансы и статисти-ка, 1982.
Белый ящик», «черный ящик» в тестировании ПО[Електронний ресурс] - http://blog.beitnelly4u.com/testing-qa/white-box-black-box-testing-qa.html
Андон Ф.И., Коваль Г.И., Ко-ротун Т.М., Лавринцева Е.М., Суслов В.Ю. Основы инженерии качества про-граммных систем 2-е изд., перераб. и доп. - К.: Академпериодика, 2007. – 672 с.
Модели зрелости процесса те-стирования ПО// «Открытые системы», № 02, 2007
Бейзер Б. Тестирование черно-го ящика. Технологии функционального тестирования программного обезпечения и систем. - СПб.:Питер, 2004. - 318с. - ISBN 5-94723-698-2
Д.Коул, Т. Горэм, М. МакДо-нальд, Р. Спарджеон. Принципы тестиро-вания ПО. //Открытые системы, №2, 1998 с. 60-63.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).