Програмні компоненти проектування діаграм UML
DOI:
https://doi.org/10.18372/2073-4751.3.6422Анотація
Викладені особливості та можливості сучасних CASE-технологій побудови діаграм UML. Короткий порівняльний аналіз дозволить користувачам-проектувальникам зорієнтуватися в застосуванні вказаних засобів
Посилання
Бондаренко М.Ф. Моделирование и проектирование бизнес-систем: методы, стандарты, технологии / М.Ф. Бондаренко, С.И. Маторин, Е.А. Соловьева. Харьков: Компания СМИТ, 2004. 272 с.
Боровик В.М., Гамаюн В.П. Автоматизоване робоче місце проектування інформаційних систем і баз даних: навч. посіб. – К.: Вид-во Нац. авіац. ун-ту «НАУ-друк», 2010. –128 с.
Маклаков С.В. Создание информационных систем с ALLFusion Modelling Suite. М.: ДИАЛОГ-МИФИ, 2005. 432 с.
Р. Дж. Мюллер. Базы данных и UML проектирование. – М.: Изд-во Лори, 2002. – 420 с.
Томашевський В.М. Моделювання систем. – К.: Видавнича група BHV, 2007. – 352 с.
Трофимов С.А. CASE-технологии: практическая работа в Rational Rose. – М.: Бином-Пресс, 2002. – 288 с.
Федотова Д.Э., Семенов Ю.Д., Чижик К.Н. CASE-технологии: Практикум – М.: Горячая линия – Телеком, 2003. – 160 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).