ПРИМЕНЕНИЕ АСПЕКТНО-ОРИЕНТИРОВАННОГО ПОДХОДА ПРИ РАЗРАБОТКЕ СОВРЕМЕННЫХ ПРОГРАММНЫХ СИСТЕМ

Автор(и)

  • И.Н. Давиденко
  • К.Ю. Бабий

DOI:

https://doi.org/10.18372/2073-4751.3.551

Анотація

 Рассмотрены вопросы применения новой парадигмы программирования – аспектноориентированного подхода, основным свойством которой является модуляризация сквозных требований на разных уровнях абстракции и их локализация в отдельных программных модулях – аспектах

Біографія автора

И.Н. Давиденко

канд. техн. наук

Посилання

Rational Software Corporation www.rational.com

Kiczales G., Lamping J., Mendhekar A., etc. Aspect-oriented programming // ECOOP’97 : 11th European Conference on Object-Oriented Programming. – Finland, Springer-Verlag. – 9-13 June 1997. – Vol. 1241.

Журавлев Е.А., Кирьянчиков В.А. О возможности динамической интеграции аспектов в аспектно-ориентированном программировании // Изв. СПбГЭТУ (ЛЭТИ) Серия: Информатика, управление и компьютерные технологии. – 2002. – Вып. 3. – С.81–86.

Википедия. Свободная экнцикло-педия: http://ru.wikipedia.org/wiki/Аспектно-ориентированное_программирование

##submission.downloads##

Опубліковано

2012-06-22

Номер

Том 3 № 27 (2009)

Розділ

Статті

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).