Аналіз сучасних підходів до управління вимогами кібербезпеки при впровадженні програмного забезпечення
DOI:
https://doi.org/10.18372/2073-4751.82.20363Ключові слова:
кібербезпека, вимоги кібербезпеки, управління вимогами, інформаційні системи, захист даних, кіберзагрози, функціональні вимоги, нефункціональні вимоги, ISO/IEC 27001, NIST, політика безпеки, політика управління, документування вимогАнотація
У статті розглянуто сучасні підходи до управління вимогами кібербезпеки при впровадженні програмного забезпечення. Проаналізовано нормативно-правову базу та наукові джерела, які регламентують вимоги до захисту інформаційних систем. Особливу увагу приділено класифікації вимог кібербезпеки (функціональні та нефункціональні), методам їх формулювання, документування та інтеграції у процес розробки програмного забезпечення. Визначено, що управління вимогами кібербезпеки включає не лише технічні, а й організаційні та правові аспекти, що вимагають системного підходу. Розглянуто роль політик, процедур, технічних рішень і регламентів, що формують основу безпечного цифрового середовища. Доведено важливість постійного моніторингу, актуалізації вимог, а також врахування динаміки кіберзагроз. Крім того, наведено найкращі практики управління вимогами кібербезпеки та запропоновано рекомендації для підвищення рівня безпеки в інформаційних системах. Отримані результати можуть бути використані для удосконалення практики управління кіберризиками, впровадження стандартів безпеки та розробки захищеного програмного забезпечення в державному та приватному секторах.
Посилання
Li L. et al. LogicEdu: Enhancing Computational Logic Understanding through Web-Based Boolean Logic Simplification Tool. 2024 21st International SoC Design Conference (ISOCC) : proceedings, Sapporo, Japan, 19–22 August 2024 / IEEE. 2024. P. 390–391. DOI: 10.1109/ISOCC62682.2024.10762040.
Deepak S. et al. New Decision-Making Process Based on Set Theory: Towards Application of Set Theory. 2023 IEEE International Conference on ICT in Business Industry & Government (ICTBIG) : proceedings, Indore, India, 08–09 December 2023 / IEEE. 2024. P. 1–6. DOI: 10.1109/ICTBIG59752.2023.10456045.
Wang H. Network Graph Theory and Organization Model Analysis based on Mathematical Modeling with the Dynamic Systematic Data Perspective. 2022 6th International Conference on Trends in Electronics and Informatics (ICOEI) : proceedings, Tirunelveli, India, 28–30 April 2022 / IEEE. 2022. P. 915–919. DOI: 10.1109/ICOEI53556.2022.9776767.
Yu Q., Li Z. A Bayesian Model Averaging Method for Software Reliability Assessment. 2020 Asia-Pacific International Symposium on Advanced Reliability and Maintenance Modeling (APARM) : proceedings, Vancouver, BC, Canada, 20–23 August 2020 / IEEE. 2020. P. 1–5. DOI: 10.1109/APARM49247.2020.9209504.
Yang B. et al. A critical and comprehensive handbook for game theory applications on new power systems: Structure, methodology, and challenges. Protection and Control of Modern Power Systems. 2025. P. 1–27. DOI: 10.23919/PCMP.2024.000297.
Shukla P. et al. 9 Nature-inspired optimization techniques. Nature-Inspired Optimization Algorithms: Recent Advances in Natural Computing and Biomedical Applications / ed. by A. Khamparia et al. Berlin : De Gruyter, 2021. З. 137-152.
Beniwal R., Kumar V., Sharma V. Metaheuristics Approaches Towards Secure and Optimized Routing in IoT: A Systematic Literature Review. 2024 International Conference on Electrical Electronics and Computing Technologies (ICEECT) : proceedings, Greater Noida, India, 29–31 August 2024 / IEEE. 2024. P. 1–6. DOI: 10.1109/ICEECT61758.2024.10739076
Zin T. T. et al. Fusion of Strategic Queueing Theory and AI for Smart City Telecommunication System. 2024 IEEE 21st International Conference on Mobile Ad-Hoc and Smart Systems (MASS) : proceedings, Seoul, Republic of Korea, 23–25 September 2024 / IEEE. 2024. P. 653–657. DOI: 10.1109/MASS62177.2024.00104.
Zhang N. et al. Application of Fault Tree Analysis for Reliability Evaluation and Weak Link Identification of Stadium Power Supply System Using Monte Carlo Simulation. 2021 IEEE Sustainable Power and Energy Conference (iSPEC) : proceedings, Nanjing, China, 23–25 December 2021 / IEEE. 2021. P. 4209–4214. DOI: 10.1109/iSPEC53008.2021.9735815.
Kim D., Jeon B., Koo K. C. Addressing Timely AI Technology Standardization Challenges through a Hierarchical Analysis Approach. 2023 14th International Conference on Information and Communication Technology Convergence (ICTC) : proceedings, Jeju Island, Korea, Republic of, 11–13 October 2023 / IEEE. 2023. P. 1431–1433. DOI: 10.1109/ICTC58733.2023.10393654.
ISO/IEC. Information Security, Cybersecurity and Privacy Protection — Information Security Management Systems — Requirements. ISO/IEC 27001:2022. Geneva, Switzerland: International Organization for Standardization, 2022. 33 p. DOI: 10.3403/30514785.
European Parliament and Council. General Data Protection Regulation (GDPR). Regulation (EU) 2016/679. Brussels, Belgium, 2016. 88 p.
National Institute of Standards and Technology. Cybersecurity Framework 2.0. Gaithersburg, MD, USA: NIST, 2024. 58 p. DOI: 10.6028/NIST.CSWP.02022024.
U.S. Congress. Cybersecurity Information Sharing Act (CISA). Public Law No: 114-113. Washington, DC, USA, 2015. 13 p.
U.S. Department of Health and Human Services. Health Insurance Portability and Accountability Act (HIPAA). Washington, DC, USA, amended 2024. 42 p.
U.S. Congress. Federal Information Security Modernization Act (FISMA) of 2014. Washington, DC, USA, 2014. 16 p.
` European Parliament and Council. Directive on Measures for a High Common Level of Cybersecurity across the Union (NIS2 Directive). Directive (EU) 2022/2555. Brussels, Belgium, 2022. 71 p.
European Parliament and Council. Directive on Privacy and Electronic Communications (ePrivacy Directive). Directive 2002/58/EC. Brussels, Belgium, 2002, consolidated 2009. 10 p.
QATestLab. Нефункціональні вимоги: приклади, типи, підходи URL: https://training.qatestlab.com/blog/technical-articles/non-functional-requirements-examples-types-approaches/.
Сироватченко М. Правові аспекти забезпечення кібербезпеки в Україні: сучасні виклики та перспективи. Юридичний вісник. 2024. № 4(41). С. 78–85.
Худолій А. Кібербезпека: сучасні виклики перед Україною. Acta De Historia & Politica: Saeculum XXI. 2019. № 1. С. 138–146.
Цвілій О. О. Система сертифікації кібербезпеки інформаційних та комунікаційних технологій. Наукові праці ОНАЗ ім. О.С. Попова. 2020. № 2. С. 121–126.
Трофіменко О. Г. та ін. Кібербезпека України: аналіз сучасного стану. Захист інформації. 2019. Т. 21. С. 3–12.
Admass W. S., Munaye Y. Y., Diro A. A. Cyber Security: State of the Art, Challenges and Future Directions. Cyber Security and Applications. 2024. Vol. 2. 100031.URL: Available: https://www.scirp.org/journal/paperinformation.aspx?paperid=129715.
Kim H., Park J., Lee S. A Framework for Cybersecurity Requirements Management in the Automotive Industry. Sensors. 2023. Vol. 23, no. 10. P. 4979. DOI: 10.3390/s23104979.
Cremer S., Sheehan B., Smith J. Cyber Risk and Cybersecurity: A Systematic Review of Data Availability. Global Policy and Public Risk. 2022. Vol. 47, no. 3. P. 123–139.
Nguyen T. T., Tran M. H., Le D. H. Managing Cybersecurity Risks in Emerging Technologies. Journal of Emerging Technologies. 2023. Vol. 5, no. 2. P. 89–102.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
