Проблеми і вимоги при створенні автоматизованої системи опалення житлових приміщень з підвищеною енергоефективністю
DOI:
https://doi.org/10.18372/2073-4751.81.20136Ключові слова:
системи опалення житла, енергоефективність, автоматизовані системи, розумні термостати, зональне опаленняАнотація
В статті детально обговорюютьс проблеми і вимоги при створенні автоматизованої системи опалення житлових приміщень з підвищеною енергоефективністю, досліджується трансформаційний потенціал таких автоматизованих систем.
Обговорення починається з огляду важливості систем опалення житлових будинків, підкреслюючи необхідність підвищення енергоефективності в умовах екологічних проблем і зростання цін на енергоносії. Впровадження автоматизованих систем представлено як перспективне рішення, що використовує передові технології, такі як інтелектуальні датчики, алгоритми машинного навчання та підключення до Інтернету речей.
У статті розглядаються проблеми, пов'язані з традиційними методами опалення, включаючи загальну неефективність і вплив на навколишнє середовище, що прокладає шлях до всебічного розуміння переваг, які пропонують автоматизовані системи. Крім того, у статті підкреслюється роль державних стимулів і знижок у просуванні енергоефективної модернізації житла, а також надаються практичні поради для власників будинків, які розглядають можливість впровадження автоматизованих систем опалення. Вивчення нових технологій, досягнень у сфері енергоефективності та інтеграції штучного інтелекту дає змогу зазирнути в майбутнє житлового опалення.
Насамкінець стаття підкреслює переваги автоматизованих систем опалення, заохочує домовласників до впровадження енергоефективних рішень і дає уявлення про еволюцію систем опалення в житловому секторі. Впровадження цих технологій представлено не лише як засіб підвищення особистого комфорту та зменшення рахунків за електроенергію, але й як важливий крок до побудови більш сталого та екологічно свідомого майбутнього.
Посилання
Sridhar A. et al. Identifying hybrid heating systems in the residential sector from smart meter data. Journal of Building Engineering. 2023. Vol. 74. 106867.
Borissova D. I. et al. Using IoT for Automated Heating of a Smart Home by Means of OpenHAB Software Platform. IFAC-PapersOnLine. 2022. Vol. 55, iss. 11. P. 90–95.
Pozas B. M. et al. A Methodology for Designing an Automated System to Improve the Thermal Performance of a Large Building in Operation. URL: https://www.mdpi.com/2075-5309/13/8/1938.
Schuetz P. et al. Automated modelling of residential buildings and heating systems based on smart grid monitoring data. Energy and Buildings. 2020. Vol. 229. 110453. URL: https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0378778820318119.
Mancini F., Basso G. L., de Santoli L. Energy Use in Residential Buildings: Impact of Building Automation Control Systems on Energy Performance and Flexibility. Energies. 2019. Vol. 12(15). 2896. DOI: 10.3390/en12152896.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
