Методи оптимізації мережевої архітектури для високопродуктивних обчислень у хмарних середовищах

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.18372/2073-4751.77.18653

Ключові слова:

оптимізація, мережева архітектура, високопродуктивні обчислення, хмарні середовища

Анотація

У статті проведено огляд різних методів оптимізації мережевої архітектури в контексті високопродуктивних обчислень у хмарних середовищах. В основу дослідження покладено аналіз сучасних технологій, стратегій та рішень, які використовуються для підвищення продуктивності обчислень в хмарі. Особлива увага приділяється питанням мережевої архітектури, включаючи її структуру, протоколи, сервіси та оптимізацію для досягнення максимальної продуктивності. Викладена інформація може бути корисною для науковців, інженерів та розробників програмного забезпечення, які працюють над створенням і вдосконаленням хмарних обчислювальних систем.

Посилання

Cloud Computing: Principles and Paradigms / ed. by R. Buyya, J. Broberg, A. Goscinski. Hoboken : John Wiley & Sons Inc, 2011. 664 p.

Zhang Y. Network Function Virtualization: Concepts and Applicability in 5G Networks. Hoboken : Wiley-IEEE Press, 2018. 192 p.

Lee G. Cloud Networking: Understanding Cloud-Based Data Center Networks. Waltham : Morgan Kaufmann, 2014. 238 p.

Cloud Computing: Principles, Systems and Applications / ed. by N. Antonopoulos, L. Gillam. London : Springer, 2010. 382 p.

Mohindroo S. K. Unraveling the Power of Software-Defined Networking (SDN): Past, Present, and Future. URL: https://medium.com/@sanjay.mohindroo66/unraveling-the-power-of-software-defined-networking-sdn-past-present-and-future-29480ff59c1.

Chao L. Cloud Computing Networking: Theory, Practice, and Development. Boca Raton : Auerbach Publications, 2015. 528 p.

Палагін В. В., Євтушенко І. О. Віртуалізація як середовище реалізації мережевих функцій. Вісник Черкаського державного технологічного університету. 2021. № 3. C. 31–38.

Cisco, Software-Defined Networking. URL: https://www.cisco.com/c/en/us/solutions/software-defined-networking/overview.html.

Коробейнікова Т. І., Калько Т. С., Лужецька Н. М. Розгляд архітектури програмно-керованих мереж. Міжнародний науковий журнал «Грааль науки». 2023. Вип. 28. С. 228–237.

SD-LAN vs LAN – What Are The Key Differences? URL: https://www.extremenetworks.com/resources/blogs/sd-lan-vs-lan-what-are-the-key-differences.

Гніденко М. П., Вишнівський В. В., Ільїн О. О. Побудова SDN мереж : навч. посібник. Київ : ДУТ, 2019. 190 с.

Жаріков Е. В. Інформаційна технологія управління ІТ-інфраструктурою хмарного центру оброблення даних: дис. … д-ра техн. наук : 05.13.06. Київ, 2020. 402 с.

Бардадим Т., Лєфтеров О., Осипенко С. Досвід розгортання тестів OpenStack та порівняння віртуальних і реальних кластерних середовищ. Кібернетика та комп'ютерні технології. 2021. Вип. 3. С. 74–85.

Лозінський А. П. Синтез технологій платформ хмарних обчислень. Системи керування та комп'ютери. 2019. № 6. С. 35–45.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-04-01

Номер

Том 1 № 77 (2024)

Розділ

Статті

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).