Захист мереж транспортних засобів від несанкціонованого доступу шляхом ізоляції протоколів обміну
DOI:
https://doi.org/10.18372/2073-4751.72.17458Ключові слова:
безпроводова інформаційно-телекомунікаційна система, протоколи закритого, обмеженого та відкритого доступу, комбінований аналіз сигнатур та протоколів, несанкціоноване втручанняАнотація
Статтю присвячено дослідженню методів захисту безпроводових інформаційно-телекомунікаційних систем транспорту. За результатами аналізу методів організації та забезпечення якості обслуговування в перспективних інформаційно-комунікаційних та комп’ютерних мережах критичного застосування виявлено, що основним проблемами для мереж є різнорідність мережного трафіку та перевантаження, які погіршують показники QоS. Запобігання перевантаженню реалізується шляхом побудови багаторівневої ієрархічної структури, але методи узгодження протоколів взаємодії автономних мережних сегментів потребують вдосконалення. Специфікою безпроводових мереж є розповсюдження сигналів через вільне середовище, тобто принципово відкритий доступ до сигналів як до носіїв інформації, яка передається від одного абонента іншому. Тому, окрім загальних проблем управління інформаційно-телекомунікаційними мережами, у безпроводових мережах досить гостро стоять проблеми захисту від несанкціонованих втручань та зовнішніх завад самого різного походження. Для захисту мережних сегментів із закритим доступом від несанкціонованого проникнення (хакерської атаки на мережу, перехоплення управління транспортним засобом) розроблено методи ізоляції протоколів закритого доступу від протоколів обмеженого та відкритого (загального) доступу. Статистичних показників повідомлень, зокрема, кількість вхідних та вихідних IP, TCP, UDP пакетів на інтервалі спостереження, час отримання та відправлення пакетів та ін., є параметрично несумісними, а відповідні коефіцієнти взаємної кореляції є величинами другого порядку малості; сукупності сигнатурних показників повідомлень у закритому доступі, у обмеженому доступі, у відкритому доступі та сигнатури атак представляють собою компоненти векторів, майже ортогональних одне одному, а їх скалярні добутки – величини другого порядку малості; за результатами статистичного та сигнатурного аналізу фільтруються спроби як випадкового, так і навмисного несанкціонованого втручання до сегментів з закритим та обмеженим доступом.
Посилання
Горбенко А.В. Методи та інструментальні засоби розробки комп’ютерних мереж інформаційно-управляючих систем критичного застосування. Автореферат. Канд. техн. наук. – Харків: Національний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського “Харківський авіаційний інститут”, 2004. – 20 с.
Stallings W. Foundations of Modern Networking: SDN, NFV, QoE, IoT, and Cloud. – Pearson Education, Inc., Old Tappan, New Jersey, 2016. – 538 p.
Водоп'янов С. В. Методи побудови автономних комп’ютерних сегментів аеровузлової мережі. – Дис. канд. техн. наук. – К.: НАУ, 2018. – 164 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
