Міжфрагментарна взаємодія у нанокластерних сполуках

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.18372/2073-4751.68.16525

Ключові слова:

моделювання, нанокластер, наноелектроніка, вимірювання

Анотація

У роботі запропонована методика яка може бути використана для вимірювання характеристик глибоко субмікронних структур. Цей підхід є корисним для вирішення задач функціональної наноелектроніки. Зокрема, визначає дорожню карту проведення вимірювань на рівні нанотехнологій. Запропоновано розглядати будь-який атомарний кластер, як систему пов’язаних між собою фрагментів. Враховується зміна електронної структури атомарного кластеру. Методика може бути важливою при створенні пристроїв нового покоління.

Посилання

Коvalchuk V., Smorgh M. Metrology of the Real Nanoclusters: Structure and Optical Characteristics. Metrology & Devices. 2020. – №2. – P. 56-60.

Коvalchuk V. Optical Properties of clusters // J. of Physics & Electronics, 2018. – Vol. 26 (1). – P. 29-34

Ковальчук В.В. Нанокластерна модификація гетероструктур. – Одеса: ОДЕКУ: TЕС, 2022. – 226 с .

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-12-22

Номер

Том 4 № 68 (2021)

Розділ

Статті

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).