Інформаційно-вимірювальні системи нового типу

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.18372/2073-4751.68.16523

Анотація

У роботі представлені результати дослідження аморфних плівок. Зміна властивостей таких систем реалізована шляхом впровадження у матрицю атомарних кластерів. Цей процес визначається як метод кластерної модифікації матеріалів, зокрема, плівкових гетеропереходів. Нанокластерний растр є не завжди стабільним. Це пов’язано з мінливістю морфології нанокластерів. Створення квантово-розмірних носіїв інформації подібного типу є перспективним щодо застосування у приладах нового покоління.

Посилання

Ковальчук В.В. Нанокластерна модификація гетероструктур. Одеса: ОДЕКУ: TЕС, 2022. – 226 с.

Находкін М.Г., Сізов Ф.Ф. Елементи функціональної електроніки. – К.: Наука, 2002. – 201 с.

Ковальчук В.В. Електронні процеси в наноструктурах с субфазним кремнієм. Журнал фізичних досліджень. – 2003. – №7 (4). – С. 393-401.

Коvalchuk V. Optical Properties of clusters. J. of Physics & Electronics, 2018. – №26 (1). – Р. 29-34.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-12-22

Номер

Том 4 № 68 (2021)

Розділ

Статті

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).