МЕТОДОЛОГІЯ ОЦІНКИ ЯКОСТІ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ СИСТЕМ ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ СУЧАСНОГО ПОВІТРЯНОГО СУДНА
Анотація
Рівень пізнання основних характеристик перспективних літаків та бортового обладнання на сучасному рівні авіабудування настільки високий, що до 80...90 всього обсягу випробувань здійснюється на землі, до першого випробувального польоту. Сертифікація повітряного судна та устаткування документально закріплює виконання розробником заявлених характеристик.
Посилання
Электрооборудование пассажирских самолетов / Под ред. Е. М. Никанорова, В. Д. Жаркова. - М.: Машиностроение, 1983. - 368 с.
ГОСТ 19705-89. Системы электроснабжения самолетов и вертолетов. Требования к качеству электроэнергии. - М.: ГК СССР по стандартам, 1989. - С. 45
ДСТУ 3589-97. Системи та комплекси авіаційного обладнання. Надійність та експлуатація. Терміни та визначення. - К.: Київстандарт, 1997.-С. 28.
В. М. Воробьев, С. В. Енчев, И. М. Ищенко, В. А. Захарченко. Обоснование степени отказоустойчивости энергосистем воздушных судов в задачах повышения безопасности полетов // Проблеми інформатизації та управління. 36. наук, пр.: Вип.13. - К.: НАУ, 2005. - С. 26-34.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
