Схема визначення стрибкоподібних пріоритетів в системах обслуговування з гетерогенними серверами

Автор(и)

  • Э. В. Мехбалыева

DOI:

https://doi.org/10.18372/2073-4751.65.15371

Ключові слова:

система обслуговування, гетерогенні сервери, стрибкоподібні пріоритети, заявки різного типу, метод розрахунку

Анотація

У даній роботі запропонована математична модель системи обслуговування з гетерогенними серверами, заявками різних типів і стрибкоподібними пріоритетами. Обидва типи заявок формують пуассоновским потоки і вони очікують в сеператних буферах кінцевих розмірів. Заявки високого пріоритету обслуговуються в сервері з високою швидкістю, в той час як заявки низького пріортета обслуговуються в сервера з низькою швидкістю. Стрибкоподібні пріоритети визначають правила переходу заявки низького пріоритету в чергу заявок високого пріоритету. Якщо в момент надходження заявки високого (низького) пріоритету є хоча б одне вільне місце у відповідному буфері, то вона приєднується в чергу; інакше вона отримує відмову. Часи заняття каналів мають показове розподілу з різними середніми. Показано, що математичною моделлю системи є двовимірна ланцюг Маркова з кінцевим простором станів. Розроблено алгоритм для побудови виробляє матриці досліджуваної ланцюга і показано, що вона являетс не приводиться. Тому в ній існує стаціонарний режим. Наведено явний вигляд системи балансових рівнянь. Знайдено формули для обчислення характеристик системи. Головними характеристиками є ймовірності втрати різнотипних заявок, середня довжина черги заявок кожного типу і срдней час їх очікування в черзі. Розроблені формули дозволяють проводити чисельні експерименти для вивчення поведінки характеристик системи щодо зміни її параметрів, а також вирішити проблеми їх оптимізації щодо обраного критерію якості функціонування системи.

Посилання

Efrosinin D. Controlled Queuing Systems with Heterogeneous Servers. – Saarbrucken: VDM Verlag, 2008. – 236 p.

Dharmaraja S., Kumar R. Transient Solution of a Markovian Queuing Models with Heterogeneous Servers and Catastrophes // OPSEARCH. – 2015. – Vol. 52, Iss. 4. – P. 810-8217.

Xu J., Liu L., Zhu T. Transient Analysis of Two- Heterogeneous Server Queue with Impatient Behavior and Multiple Vacations // J. of Systems Science and Information. – 2018. – Vol. 6, Iss. 1. – P. 69-84.

Maertens T., Walraevens J. Bruneel H. On Priority Queues with Priority Jumps // Performance Evaluation. – 2006. – Vol. 63, Iss. 12. – P. 1235–1252.

Maertens T., Walraevens J., Bruneel H. A Modified HOL Priority Scheduling Discipline: Performance Analysis // Europ. J. Operations Research. – 2007. – Vol. 180, Iss. 3. – P. 1168–1185.

Maertens T., Walraevens J., Bruneel H. Performance Comparison of Several Priority Schemes with Priority Jumps // Annals of Operations Research. – 2008. – Vol. 162. – P. 109-125.

Melikov A.Z., Mekhbaliyeva E.V. Analysis and optimization of system with heterogeneous servers and jump priorities // J. of Computer and Systems Sciences International. – 2019. – Vol. 58, Iss. 5. – P. 718-735.

##submission.downloads##

Номер

Том 1 № 65 (2021)

Розділ

Статті

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).