Метод шифрування текстової інформації заснований на LSFR

Автор(и)

  • В. A. Касумов
  • Дж. И. Маммадов

DOI:

https://doi.org/10.18372/2073-4751.64.15147

Ключові слова:

регістр зсуву з лінійним зворотним зв'язком, LFSR, регістр зсуву, шифр, ключ шифрування, криптографічний система, гамма, псевдовипадкові біти, статистична залежність

Анотація

Статтю присвячено питанням розробки LFSR заснованого методу шифрування текстової інформації. Пропонується метод шифрування інформації з використанням регістра зсуву з лінійної зворотним зв'язком (Linear Feedback Shift Register - LFSR) і динамічних ключів. Великий період і хороша статистична характеристика послідовності виробленої LFSR, виконуючи при цьому прості операції зсуву і складання, забезпечує високу надійність і швидкість процесу шифрування. У запропонованій системі передбачається використовувати кілька регістрів одночасно, число яких визначається розрядністю шифруемого символу. Використовуваний криптографічний ключ є з'єднанням (конкатенацией) величин Ki (i = 1,2, ..., 8), що вводяться в зсувні регістри: K = K1K2 ... K8. А величини Ki обчислюються на основі складових частин сеансового ключа (i = 1,2, ..., 8) і параметра системного часу. Є можливість розширення криптографічного ключа за допомогою збільшення розрядності регістрів. В системі з 32-розрядними регістрами, загальна довжина ключа становить l = 25 * 23 = 28 = 256 біт, а з 64-розрядними - 512 біт. Запропонований метод може реалізовуватися апаратно, програмно і апаратно-програмної комбінацією. Максимальна швидкість процесу досягається в системі з апаратною реалізацією, тому що, шифрування одного символу в такій системі виконується за все за один такт. Є можливість збільшення швидкості процесу також шифруванням кілька символів одночасно, використовуючи з цією метою регістрів в відповідному кількості. Стійкість запропонованої криптосистеми до атак методом грубої сили досить висока, тому що при використанні 32-бітних регістрів довжина ключів складе 256 бітів і ключова область буде дорівнює 2256. Підвищення ключової області та застосування динамічно змінюється криптографічних ключів забезпечує необхідний рівень процесу шифрування. Система реалізована для шифрування текстової інформації, однак вона може бути використана і для шифрування інформації інших форматів.

Посилання

Касумов В.А. Основы информа-ционной безопасности. Учебник, Баку, 2009. – 340 с.

Шнайер Б. Практическая крипто-графия, 2-е издание. – 610 с.

Фергюсон Н., Шнайер Б. Практи-ческая криптография, 2005. – 424 с.

Птицын Н. Приложение теории детерминированного хаоса в криптогра-фии. – М.: 2002. – 80 с.

Маммадов Дж.И., Гасымова Н.Н., Искендерова Г.Дж. Повышение эффективности применения последова-тельностей псевдослучайных чисел, ос-нованных на детерминистическом хаосе. Баку, ВВША, Сборник Научных трудов, 2018. – № 1. – С. 67-71.

Касумов В.А., Маммадов Дж.И., Акперов А.Р. О методе шифрования на основе регистров сдвига с линейной об-ратной связью. Республиканская научно-техническая конференция по теме «Тех-нологические аспекты Индустрия 4.0: интернет промышленности, киберфизи-ческие системы и интеллектуальные тех-нологии». 26-27 ноября 2020. – С. 26-29.

##submission.downloads##

Номер

Том 2 № 64 (2020)

Розділ

Статті

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).