Проектування технологічних процесів інформаційної підтримки прийняття рішень інтегрованої модульної авіоніки

Автор(и)

  • Yu. B. Kovalenko
  • I. O. Kozlyuk

DOI:

https://doi.org/10.18372/2073-4751.64.15143

Ключові слова:

інформаційні системи, підтримка прийняття рішень, проекти в авіаційній галузі, автоматизована система проектування, технологічний процес, інтегрована модульна авіоніка

Анотація

Досвід світових лідерів галузі показує, що ключовими факторами в досягненні ефективної і продуктивної організації праці є реорганізація схеми інформаційних потоків, оптимізація організаційної структури компаній і схеми управління виробничими процесами. При цьому складається єдиний інформаційний простір, в якому інформаційна модель продукту створюється і підтримується протягом усього його життєвого циклу. Для сучасного авіабудування однією з важливих і актуальних завдань є автоматизація проектування технологічних процесів. Вирішення цього завдання дасть можливість підвищити ефективність технологічного проектування і здійснити технологічне планування виробничих ресурсів. Інтегрована модульна авіоніка (IMA) призводить до зменшення підсистем, які мають меншу вагу, займають менше місця і споживання енергії (SWaP). Ряд дослідницьких програм прагнули визначити архітектури IMA, і, хоча вони різняться за своїми підходами, вони поділяють одні й ті ж високорівневі цілі. Загальні підсистеми обробки, тобто архітектура IMA повинна дозволити декільком додаткам спільно використовувати і повторно використовувати ті ж обчислювальні ресурси, тому необхідно розкладати менше підсистем, що призводить до більш ефективного використання системних ресурсів і залишає місце для майбутнього розширення. Архітектура IMA повинна ізолювати додаток не тільки від базової архітектури шини, але і від базової апаратної архітектури, така практика розширює можливості перенесення додатків між різними платформами, а також дозволяє вводити нове обладнання для заміни застарілих архітектур; архітектура IMA повинна дозволяти повторне використання успадкованого коду. Це скорочує час розробки, надаючи метод повторного розгортання існуючих додатків без серйозних модифікацій; архітектура IMA повинна зменшувати вартість змін так як IMA полегшує повторне використання, так і тому, що, відокремлюючи складові частини платформи, які виконуються на одному процесорі, спрощується аналіз впливу, знижуючи витрати на повторне тестування. IMA полегшує підтримку додатків з постійно зростаючими функціональними можливостями. IMA використовує технологію багатоядерних процесорів для полегшення таких різноманітних додатків, як введення-виведення; виконання декількох розрізнених операційних середовищ, таких як Linux, що не належать до COTS, за допомогою віртуалізації.

Посилання

Konakhovych H., Kozlyuk I., Kovalenko Y. (2020) Specificity of optimization of performance indicators of technical operation and updating of radio electronic systems of aircraft. System research and information technologies, no. 3, pp. 41-54.

Kovalenko Y., Konakhovych H., Kozlyuk I. (2020) Specificity of optimization of performance indicators of technical operation and updating of radio electronic systems of aircraft. International Journal of Engineering Research and Applications (IJERA), vol. 10 (09), pp. 48−58.

Kozlyuk І., Kovalenko Y. (2020), Functional bases of the software development and operation in avionics. Problems of Informatization and Management, no. 63, pp. 49-63.

Kovalenko Y., Kozlyuk І. (2020), Implementation of the integrated modular avionics application development complex according to the ARINC653 standard, The Bulletin of Zaporizhzhіa National University. Physical and mathematical Sciences, no. 2.

Kozletsov, A., Reshetnikov, I., "Modern methods of organizing data exchange with control systems", Information Technologies in Design and Production, 2010. No. 2. pp. 17-23.

Kopylov, Yu., Gordienko, E., "Actual directions of development and improvement of CAD systems technological processes", The Bulletin of Voronezh State Technical University, 2011.No. 112, pp. 26-28.

Fox, A., Pratt, M.J., (1982) Applications of Computational Geometry in Mechanical Engineering Design and Manufacture, M.: Mir, pp. 28-36.

Madanov, A., Gismetulin, A., Vershilkin, M., "Software algorithm for collecting data on a cutting tool from CAM-system NX files", Prospects for the development of science and education Part III, M: AR-Consult, 2014. pp. 54-55.

Madanov, A., "Development of automation tools for preparing control programs in NX environment", XXI Tupolev readings (school of young scientists): International Youth Scientific Conference. Collection of reports, Kazan: Folio, 2015. pp. 75-78.

Dryanushkin, A., "Methodologies of processing templates creation and machine tool library for developing control programs in the NX 7.5 environment", The Bulletin of Samara Scientific Center of the Russian Academy of Sciences, 2013. vol. 15, No. 4 (3), pp. 683-687.

Samsonov, O., "Development of information support for design and modeling of assembly processes", The Bulletin of Samara Scientific Center of the Russian Academy of Sciences, 2014. vol.16. No.1 (5), pp.1601-1608.

Samsonov, O., "Design of assembly technology of aircraft products in digital information and software environment", Assembly in mechanical engineering, instrument engineering, no. 6, pp. 3-11, 2008.

Kalabin, V., "Basic data management as one of the tasks of integrating corporate management systems", Business Informatics, No. 1, pp. 19-28, 2007.

Lee K., Principles of CAD / CAM / CAE Systems, Addison Wesley, 1999.

Kuprikov, M., "Automation of design works as a fundamental factor in quality assurance of a life cycle of products in mechanical engineering", New Information Technologies. Abstracts of X anniversary of the International Student School-Seminar, M., MGIEM, 2002. pp. 48-53.

White, A., Magic Quadrant for Master Data Management of Product Data. Research Note G00158359, Gartner, July 2008.

##submission.downloads##

Номер

Том 2 № 64 (2020)

Розділ

Статті

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).