Задача класифікації об’єктів для систем з обмеженими обчислювальними ресурсами
DOI:
https://doi.org/10.18372/2073-4751.2(62).14470Анотація
Визначено особливості задачі класифікації образів для систем з обмеженими обчислювальними ресурсами, які декомпозовано згідно Еталонної моделі взаємодії відкритих систем. Серед систем, що реалізують функції відеоспостереження, особливе місце займають останнім часом розвинуті системи і мережі, що базуються на рухомих, зокрема – літальних, апаратах, особливістю яких, зокрема – БПЛА, є обмежений обчислювальний ресурс, що доступний для реалізації функцій збору, обробки і передачі (відео- і фото-) інформації. Однією з важливих задач, які розв’язуються при реалізації функції (відео)спостереження в системах та мережах БПЛА, є задача класифікації образів, тобто віднесення спостерігаємого об’єкта до одного з заданого числа груп. Запропоновано підхід, що дозволяє підвищити якість, за показником витрати / ефективність, систем класифікації об'єктів, що володіють обмеженими обчислювальними ресурсами, наприклад – систем розпізнавання і класифікації, розміщених на літальних апаратах. Введено міру подібності, яку характеризує вектор розмірністю, що відповідає параметрам інтелектуальних сенсорів, за допомогою яких знімається інформація про об’єкт. Пропонується спрощення процедури класифікації, яке засноване на виконанні етапів згортання векторного критерію подібності у скаляр при формуванні матриці близькості; представлення об’єктів класифікації в якості вузлів комп’ютерної мережі з централізованою топологією з подальшим застосуванням матриці близькості в алгоритмах, що здавна застосовуються для топологічного проектування комп`ютерних мереж. Спрощена процедура класифікації може виявитися корисною при класифікації об'єктів з обмеженої множини, – такої, що утворюють пасажири та персонал системи внутрішніх авіаперевезень, метрополітену тощо. Бібліогр.: 8 назв.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).