Задачі технології блокчейн для електричних мікромереж
DOI:
https://doi.org/10.18372/2073-4751.1.14045Ключові слова:
мікромережа, блокчейн, децентралізована система управління, електричний мікроринокАнотація
Розвиток електроенергетичних систем спрямовано на рішення питань оптимізації роботи. На системному рівні оптимізація спрямована на побудову мікромереж, які є локальними енергосистемами.Ключовою перевагою мікромережи є здатність бути самодостатньою в разі виникнення надзвичайних ситуацій, що викликають відключення.У такій локальній електричній системі - мікромережі, присутні декілька типів об’єктів. По-перше, присутні генеруючи потужності, наприклад, дизель-генератори. По-друге, є об’єкти, які тільки споживають електроенергію. По-третє, є об’єкти які не тільки споживають, але і виробляють електроенергію, наприклад, на основі сонячних панелей або вітрових турбін. Четвертий тип об’єктів складають накопичувачі електроенергії, які спочатку акумулюють енергію, а потім, в час пікових навантажень, віддають в мережу. Особливість є те, що у кожного об’єкта є свій власник. Виробники електроенергії можуть часом виробляти більше енергії, ніж вони самі використовують на даний момент, і продавати цю надлишкову енергію сусідові, якому це потрібно. Таким чином, в мікромережі складається економічний мініринок з відповідними учасниками та власними інтересами. Управління таким енергетичним комплексом можна покласти на автоматизовану інформаційну систему, побудовану на основі технології блокчейн. В статті розглянута можливість використання блокчейн технології для управління електроенергетичними мікромережами.Наведено задачі, які ефективно можна вирішувати за допомогою технології блокчейн. Сформульовано проблеми, які потрібно ще вирішувати. Надано приклади використання блокчейн в мікромережах.Посилання
Ernie Hayden. Introduction to Microgrids [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://dokumen.tips/documents/introduction-to-microgrids-securicon-20131.html (до-ступ 28.06.2019)
O.I. Konashevych. Advantages and Current Issues of Blockchain Use in Microgrids. / O.I. Konashevych // Electronic Modeling – 2016. – Vol. 38, No. 2. – pp. 93–103.
Brooklyn Microgrid [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://brooklynmicrogrid.com/.
Urszula Papajak. Can the Brooklyn Microgrid project revolutionize the energy marke? / Urszula Papajak // Medium (Nov. 2017) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://medium.com/thebeammagazine/can-the-brooklyn-microgrid-project-revolutionise-the-energy-market-ae2c13ec0341.
Clinton Nguyen. Brooklyn’s ’Microgrid’ Did Its First Solar Energy Sale” / Clinton Nguyen // Motherboard, Vice (Apr. 2016) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://motherboard.vice.com/en_us/article/d7y7n7/transactive-grid-ethereum-brooklyn-microgrid. (доступ 28.06.2019)
Esther Mengelkamp et al. Designing microgrid energy markets: A case study: The Brooklyn Microgrid. / Esther Mengelkamp et al // Applied Energy 210. – 2017. – pp. 870–880. ISSN 0306-2619.
M. Mihaylov. A Blockchain-based Reward Mechanism for Both Production and Consumption of Renewable Energy / M. Mihaylov, I. Razo-Zapata, and A. Nowé,NRGcoin // Transforming Climate Finance and Green Investment with Blockchains, ISBN: 978-0128144473, Elsevier. – 2018.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).