Формалізація процесу дослідного проектування

Автор(и)

  • Олександр Васильович Палагін
  • Володимир Миколайович Опанасенко

DOI:

https://doi.org/10.18372/2073-4751.61.14042

Ключові слова:

оптимізація, синтез структури, FPGA, Internet of Things

Анотація

Виконано аналіз основних шляхів розвитку четвертої промислової революції (Industrie 4.0), яка покликана здійснювати посилену інтеграцію кіберфізіческіх систем (CPS) в виробничі процеси і Інтернет речей (IoT). Industrie 4.0 - це виробнича сторона, еквівалентна орієнтованому на споживачів IoT, в якому предмети побуту, від автомобілів до тостерів, будуть підключені до Інтернету і зможуть отримувати зворотний зв'язок від кінцевого виробу, вузла, верстата, побутового приладу. Все це повинно статися з впровадженням інтелектуальних роботів. Представлені основні види промисловості, які будуть перетворені за допомогою IoT. Все це сприяє розвитку цифрової економіки. Міжнародна організація OECD (OrganizationforEconomicCo-operationandDevelopment) виділяє одну з основних компонент цифрової економіки "Підтримуюча інфраструктура (апаратне і програмне забезпечення, телекомунікації, мережі та ін.)». Еру інтенсивного розвитку smart систем різного рівня і призначення підтримує стратегічна рамкова програма «Горизонт 2020» та спільна технологічна ініціатива (JTI) «Електронні компоненти й системи для європейського лідерства (ECSEL) на період до 2024г. і однойменна спільне підприємство ECSELJU. Багаторічний стратегічний план реалізації програми досліджень і інновацій в області електронних компонентів, систем і технологій (MARSIA) забезпечує розвиток таких основних доменів: smartmobility, smartsociety, smartenergy, smarthealth і smartproduction. Виконано аналіз технології InternetofThings - Smart системи, кіберфізічні системи, їх області застосування і особливості побудови на базі чіпів FPGA. Запропоновано формалізований метод для дослідницького проектування структурних реалізацій для довільної задачі в довільній предметній області шляхом вибору оптимальної (метод - архітектура) пари, що складається в рішенні завдання синтезу структури на основі конструктивів алфавіту для виконання певного алгоритму, що реалізує метод, що лежить в основі функціонування структури, відповідно до вимог специфікацій.

Посилання

Multi Annual Strategic Research and Innovation Agenda for ECSELJoint Undertaking [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https//www.smart-systems-integration.org/system/files/document/2017 ECSEL MASRIA.pdf.

Палагин А.В. Реконфигурируемые вычислительные системы. / Палагин А.В., Опанасенко В.Н. – Киев: Просвіта., 2006. – 295 с.

Opanasenko V. Synthesis of multilevel structures with multiple outputs. / Opanasenko V., Kryvyi S. // CEUR Workshop Proceeding of 10th International Conference of Programming, UkrPROG. – 2016. – Vol. 1631. – pp.32–37.

Опанасенко В.Н. Высокопроизводительные реконфигурируемые компьютеры на базе FPGA. / Опанасенко В.Н. // Проблеми інформатизації та управління. – 2009. – Т. 3, Вып. 27. – С. 114-118.

##submission.downloads##

Номер

Том 1 № 61 (2019)

Розділ

Статті

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).