Особливості створення конвертора аудіофайлів у програмному середовищі telegram

Автор(и)

  • Олена Анатоліївна Батіна
  • Артур Русланович Карпунець
  • Володимир Семенович Лазебний

DOI:

https://doi.org/10.18372/2073-4751.61.14039

Ключові слова:

аудіофайл, бот, конвертор, програмний інтерфейс, Telegram

Анотація

У статті наведено результати аналізу питання щодо необхідності перетворення форматів аудіофайлів. В ній запропоновано короткий опис сучасних форматів аудіофайлів. Доцільно використовувати автоматичне мережне програмне забезпечення для перетворення. Наведено кроки та обґрунтовано вибір засобів для розроблення програмного забезпечення, що перетворює аудіофайли. Особливості проектування бота для конвертації аудіофайлів обговорено на прикладі програми Spring. Детально обговорено інтеграцію розробленого додатку з TelegramAPI та оброблення запиту на перетворення. З розвитком цифрових технологій та мережних технологій користувачі обмінюються значною кількістю інформації різного рівня, в тому числі мультимедійною інформацією і, зокрема, аудіоінформацією. Розроблено різні технічні засоби для формування, запису та зберігання аудіосигналів. До загальних послуг належать IP-телефонія, відеоконференції, розповсюдження музичних фонограм, IP-телебачення, репортажі з місця подій тощо. Багато форматів файлів розроблено для зменшення інтенсивності сигнальних потоків, які потрібно передавати і зберігати як аудіофайли. Використання аудіоперетворювачів вимагає від користувача певних спеціальних знань для коригування необхідних параметрів. Зі збільшенням кількості користувачів доцільно розробити додатковий інструмент для автоматичного перетворення аудіоформатів, в якому буде зручний інтуїтивно зрозумілий інтерфейс користувача. Для здійснення цього завдання доцільно вибрати мову програмування Java. Однією з головних переваг Java є те, що легко мігрувати з однієї комп'ютерної системи на іншу. Можливість запускати одну і ту ж програму в багатьох різних системах є критичною для програмного забезпечення WorldWideWeb. Розглянуто середовища розроблення Eclipse IDE, NetBeans та IntelliJ IDEA. Програмне середовище IntelliJ IDEA призначене для детального опрацювання програмного коду. Боти – це лише спеціальні облікові записи Telegram, якими керує програмне забезпечення, а не люди, і вони часто мають функції інтерфейсу. Боти надають користувачеві набір спеціальних кнопок для вибору потрібного режиму.

Посилання

Формати звукових файлів [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://helpiks.org/1-43609.html

Аудіо-формати: види, призначення, відмінності. HI-NEWS [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://hi-news.pp.ua/tehnka-tehnologyi/ 7384-audo-formati-vidi-priznachennya-vdmnnost.html

Основи програмування мовою Java [Електронний ресурс]. – Режим до-ступу: https://www.ua5.org/java/

Підбірка безкоштовних кросплатформенних середовищ для веб-розробки [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://echo.lviv.ua/dev/6159

Создание бота для Telegram [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://evergreens.com.ua/ru/products/other/telegram-bots.html

Ручне і автоматизоване тестування: розглядаємо переваги і недоліки підходів [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://echo.lviv.ua/dev/7319

##submission.downloads##

Номер

Том 1 № 61 (2019)

Розділ

Статті

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).