Застосування технології архітектурного проектування програмного забезпечення

Автор(и)

  • Наталія Володимирівна Кірхар

DOI:

https://doi.org/10.18372/2073-4751.61.14038

Ключові слова:

архітектурне проектування, інформаційні системи, проект

Анотація

Багато робіт фахівців в області створення надійних і високопродуктивних архітектур, спрямовані на те, щоб продемонструвати високу ступінь впливу архітектур програмних продуктів і комерційну успішність переважної більшості сучасних організацій. Розглянуто концепцію та методологію застосування архітектурного підходу при створенні комплексних інформаційних систем, визначені переваги та недоліки. Розглядаються питання вибору та реалізації різних архітектур інформаційних систем, склад та взаємозв’язок процесів при розробці. Розробник архітектури повинен організувати підсистеми згідно деякої моделі управління, яка доповнювала б наявну модель структури. У моделях управління проектується потік управління між підсистемами. Гарне проектне рішення служить основою високопродуктивної системи

Посилання

Алистер Кокберн. Современные методы описания функциональных требований к системам. / Алистер Кокберн – М.: Лори, 2016. – 264 с.

Руководство Microsoft по проектированию архитектуры приложений. Онлайн-книга: Изд-во Microsoft, 2009. – 529 с.

Zachman A. A. Framework for Information Systems Architecture / Zachman A. A. // IBM Systems Journal. – 1987. – Vol. 26. No 3.

Кірхар Н.В. Аналіз технологій проектування інформаційних систем. / Кірхар Н.В. // Проблеми інформатизації та управління: зб. наук. праць – Київ – 2015. – №4 (52). – С.45-49.

##submission.downloads##

Номер

Том 1 № 61 (2019)

Розділ

Статті

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).