Сучасна роль контексту при прийнятті рішень

Анотація

Прийняття рішень з використанням знання-орієнтованих технологій сьогодні розглядається як потужна конкурентна перевага на підприємстві, орієнтованому на постійні зміни ділових процесів. Діяльність як окремих людей, так і систем зараз все більшою мірою залежить від використання ними знань як одного з найцінніших ресурсів. Складність в реалізації такого прийняття рішень полягає в необхідності синтезу різних точок зору на проблему, використання термінів та понять з різних предметних областей, опису своїх ідей управління великою кількістю інформації, що стосується проблеми, та розуміння рішень, що приймаються, тощо. Прийняття рішень та інтеграція складових прийняття рішень базується на представленні багаторівневого управління та прийняття рішень за допомогою контекстної моделі. Контекст дозволяє визначити, зрозуміти та надати відповідні елементи прийняття рішень. Представлений підхід спрямовано на побудову контекстної моделі, що представляє проблему, яку потрібно розв’язати за допомогою системи підтримки прийняття рішень. Контекст описує чинники, що впливають на проблему, і забезпечує вимоги до рішень, які необхідно створити для осіб, що приймають рішення. В статті контекст визначається як сукупність об'єктів, в рамках яких кожен об'єкт має множину імен та відношень, та представляє конструкцію, що складається з понять в межах відповідних контекстних областей і описується онтологією контексту. У рамках такого розгляду онтологія контексту включає контекстні області, такі як: мета/результат, актор, процес/дія, об'єкт, середовище, можливості, засоби, представлення, розташування та час. Прийняття рішень розглядається з використанням трьох типів контекстів: абстрактного, конкретного та реалізації. Для представлення контекстних областей використовуються класи об'єктів, відношень та атрибутів. Контекстні поняття взаємозв'язані між собою через контекстні відношення, включаючи внутрішньобласні, міжобласні та міжконтекстні відношення. Представлені можливі контекстні відношення між контекстними областями, які можуть бути структурними (ієрархічними) та семантичними (асоціативними).