Побудова компьютерної моделі охоронного радіопроменевого сповіщувача

Автор(и)

  • Г. Е. Соколов Национальный авиационный университет

DOI:

https://doi.org/10.18372/2073-4751.4.13147

Ключові слова:

моделирование систем, охранные извещатели, MATLAB

Анотація

Проведено моделювання на рівні функціональної схеми охоронного радіопроменевого сповіщувача за допомогою Matlab. Розроблена модель дозволяє оцінити надійність розділення сповіщувачем сигналів від порушника та від завад

Біографія автора

Г. Е. Соколов, Национальный авиационный университет

к.ф.-м.н.

Посилання

Борисов Ю.П., Цветнов В.В Матаматическое моделирование радиотехнических систем и устройств. – М.: Радио и связь, 1985. – 176 с.

Sokolov, G. E. Building a computer model of an optoelectronic burglar alarm detector/ Electronic and Control Systems. № 4(38), 2013. p.142-148.

Sokolov G.E. Building a Computer Model of an Optoelectronic Fire Smoke Alarm Detector/ Electronic and Control Systems.-№1(39).-2014. С.77- 84.

Соколов Г.Е. Построение компьютерной модели охранного емкостного извещателя/ Проблемы информатизации и управления.-№1(53).-2016. – С.65-71.

##submission.downloads##

Номер

Том 4 № 56 (2016)

Розділ

Статті

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).