Аналіз сучасних систем та методів розпізнавання аудіосигналів у задачах ідентифікації та верифікації
DOI:
https://doi.org/10.18372/2073-4751.3.12813Ключові слова:
ідентифікація, верифікація, біометрія, система розмежування доступу, відкрита та закрита множина значеньАнотація
Використання біометричного захисту інформаційних ресурсів набуває все більшогорозвитку в звязку з стрімкою інформатизацією суспільства, розвитком нових технологій та збільшенням кібератак на інформаційні системи державного призначення. Зростаюча небезпека несанкціонованого доступу до критичної інформації вимагає розробка надійних систем та методів розмежування доступу. У роботі проведено аналіз системи розпізнавання голосу людини в залежності від поставленої задачі. Визначено основні етапи роботи системи розпізнавання голосу. Розроблено структурно-логічні схеми процесі ідентифікації та верифікації користувача за голосом. Проведено класифікацію сучасних методів обробки мовних сигналів у залежності від області роботи та поставленої задачіПосилання
Юдін О. К., Зюбіна Р. В. Класифікація методів ідентифікації частоти основного тону //Наукоємні технології. – 2017. – Т. 33. – №. 1 . – С. 13-21.
Alimpiev, A., Barannik, V., Podlesny, S., Suprun, O. and Bekirov, A. The video information resources integrity concept by using binomial slots, 2017 XIIIth International Conference on Perspective Technologies and Methods in MEMS Design (MEMSTECH 2017), Lviv, 2017, PP. 193-
Alimpiev A. N., Barannik V. V., Sidchenko S.A. The method of cryptocompression presentation of videoinformation resources in a generalized structurally positioned space. Telecommunications and Radio Engineering (English translation of Elektrosvyaz and Radiotekhnika), 2017. №76 (6), PP. 521.
Первушин Е. А. Обзор основных методов распознавания дикторов //Математические структуры и моделирование. – 2011. – №. 3 (24) . – С. 41-54.
Алимурадов А. К., Чураков П. П. Обзор и классификация методов обработки речевых сигналов в системах распознавания речи //Измерение. Мониторинг. Управление. Контроль. – 2015. – №. 2 (12). – С. 27-34.
Лобанов, Б. М. Анализ и синтез речи : сб. науч. тр. / Б. М. Лобанов. – Минск : АН БССР, 1991. – 47 с.
Винцюк, Т. К. Анализ, распознавание и интерпретация речевых сигналов / Т. К. Вин- тюк. – Киев : Наукова думка, 1987. – 264 с.
Фролов, А. В. Синтез и распознавание речи. Современные решения / Г. В.Фролов. – М. : Связь, 2003. – 216 с.
Рабинер, Л. Р. Цифровая обработка речевых сигналов : пер. с англ. / Л. Р.Рабинер, Р. В. Шафер. – М. : Радио и связь, 1981. – 496 с.
Михайлов, В. Г. Измерение параметров речи / В. Г. Михайлов, Л. В. Златоусова ; под ред. М. А. Сапожникова. – М. : Радио и связь, 1987. – 168 с.
Методы автоматического распознавания речи : в 2 кн. : пер. с англ. / У. А.Ли, Э. П. Нейбург, Т. Б. Мартин [и др.] ;под ред. У. Ли. – М. : Мир, 1983. – Кн. 1. – 328 с.
Методы автоматического распознавания речи : в 2 кн. : пер. с англ. / Д. Х.Клетт, Дж. А. Барнет, М. И. Бернстейн [и др.] ; под ред. У. Ли. – М. : Мир, 1983. – Кн. 2. – 392 с.
Huang, X. Spoken Language Processing. Guide to Algorithms and System Developmen / X. Huang, A. Acero, H.-W. Hon. – Prentice Hall, 2001. – 980 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).