Методи контролю передачі даних у системах мобільного зв’язку

Автор(и)

  • Ю. Н. Правик Государственный университет информационно-коммуникационных технологий

DOI:

https://doi.org/10.18372/2073-4751.2.11588

Анотація

Розглянуті варіанти ефективності передачі даних, причини зниження ефективності роботи протоколів. Проаналізована функціональна характеристика каналів, що передають сигнали керування. Запропоновані шляхи підвищення ефективності передачі даних у мобільних системах

Посилання

Гордеев Э. И. Использование современных технологий в системах управления сетями связи// Электросвязь. - 1998.-№7.-С. 8-18.

Дымарский Я. С., Крутякова Н 77., Яновский Г. Г. Управление сетями связи: принципы,протоколы, прикладные задачи. - М.: ИТЦ "Мобильные коммуникации", 2003. - 384 с.

Иванов И. И. Управление сетями связи. - М.: Радио и связь, 1999.

Закумбагва 3. А. Современные системы управления сетями связи // вестник связи. - 2000. - №1. - С.33-34.

Якубайтис Э. А. Информационные сети и системы. Справочная книга. - М.: Финансы и статистика, 1996. - 368 с.

Гребешков А.Ю. Стандарты и технологии управления сетями связи. - М.: Эко-Трендз, 2003. — 288 с.

##submission.downloads##

Номер

Том 2 № 13 (2005)

Розділ

Статті

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).