Теорія і практика управління персоналом: визначення об’єкта управління /

Автор(и)

  • В. М. Азарсков Національний авіаційний університет
  • О. А. Машков Національний авіаційний університет
  • С. П. Кондратенко Національний авіаційний університет

DOI:

https://doi.org/10.18372/2073-4751.2.11567

Анотація

У статті висвітлюються теоретичні основи управління персоналом організацій, підприємств і відомств на основі математичних моделей і врахування зарубіжного досвіду управління та особливостей управлінської науки в Україні на сучасному етапі її розвитку. Теоретичні положення ілюструються схемами, таблицями, графіками та конкретними цифровими розрахунками

Біографії авторів

В. М. Азарсков, Національний авіаційний університет

Інститут електроніки та систем управління, д-р техн. наук

О. А. Машков, Національний авіаційний університет

Інститут електроніки та систем управління, д-р техн. наук

С. П. Кондратенко, Національний авіаційний університет

Інститут електроніки та систем управління

Посилання

Месарович М., Мако Д, Такахара И. Теория иерархических многоуровневых систем - М., Мир, 1973. -344 с.

Граве П. С., Растригт Л. А. Об одной математической модели синтеза поведения (подсознательный уровень). Адаптивные системы - Рига, Зинатне, 1972.

Акофф Р., Эмери Ф. О целеустремленных системах. Пер. с англ. - М., Сов. радио, 1974. - 272 с.

Психологические механизмы целеобразования - М., Наука, 1977. - 260 с

Артюшин Л.М., Машков О.А. та ін. Теорія автоматичного керування - Львів, Українська академія друкарства, 2004 р. - 399 с.

##submission.downloads##

Номер

Том 2 № 13 (2005)

Розділ

Статті

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).