Використання системи імен Рейзера для пошуку сутностей у розподіленій системі
DOI:
https://doi.org/10.18372/2073-4751.1.11543Анотація
У роботі показано, як розподілена система імен Рейзера може використатися для пошуку сутностей по ключовим слова в розподіленій системі. Описано механізм побудови імені, що може використовуватися для пошуку сутностей по ключових словах, у тому випадку, якщо простір імен може бути представлене у вигляді двох'ярусного графаПосилання
Reiser, H. Future Vision, www.namesys.com
Кулаков Ю. А., Чубин И. М: Разрешение имени в распределенном пространстве имен Рейзера // Параллельные вычисления и задачи управления. Сборник научных трудов, -М.: 2004, - С. 54- 57.
Кулаков Ю. А., Чубин И. М. Элементы распределенной системы имен
Рейзера и их взаимодействие // Информатика, кибернетика и вычислительная техника, Донецк, 2004. - С, 112-115.
Neuman, В.: “Scale in Distributed Systems.” Readings in Distributed Computing Systems. Los Alamitos, CA: IEEE Computer Society Press, 1994. - pp. 463- 489.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Статті
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).