Портування координатно розрахованого графічного інтерфейсу на мову програмування Java
DOI:
https://doi.org/10.18372/2073-4751.1.11541Анотація
В статті розглянуто основні етапи створення графічного інтерфейсу на мові програмування Java та особливості координатного розміщення елементів. Визначено взаємодію між допоміжними елементами інтерфейсу, що необхідні для правильного розташування основних елементів та елементів керування. Перелічені механізми об’єднання декількох схем розташування графічних елементів та їх необхідну взаємодію. Наведено ряд основних проблем, що виникають при портуванні інтерфейсів та шляхи вирішення цих проблем. Розглянуто програму створення координатного режиму розмітки елементів графічного інтерфейсу з встановленням реакцій на різні події та сигналиПосилання
Дарвин Ян. Ф., Java. Сборник рецептов для профессионалов. - С.Пб.: Питер, 2002. - 768 с.
SUN microsystems, JDK documentation.
Джошуа Блох. Java. Эффективное программирование. - М: Лори, 2002. - 240 с.
Кей С. Хорстманн, Гари Корнелл. Библиотека профессионала. Java 2. Т. 2. Тонкости программирования. - М: Вильямс, 2002. - 1120 с.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Статті
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
